Положення, включені в текст установчих документів, не повинні суперечити чинному законодавству (відповідальність за це несуть самі учасники господарського товариства).
Установчі документи складаються на державній або іншій мові відповідно до Закону України “Про мови в Української РСР”, підписуються засновниками, прошиваються і нумеруються. Якщо у складі засновників господарського товариства є хоча б одна фізична особа, то її підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом (цю нотаріальну дію — посвідчення підпису — слід відрізняти від іншої нотаріальної дії — посвідчення угоди). На практиці нотаріуси завіряють установчі договори як угоди.
Установчі документи товариства можуть бути визнані недійсними у встановленому законом порядку.
Відповідальність за зміст установчих документів покладається виключно на учасників товариства. У випадку невідповідності вимогам чинного законодавства установчі документи господарського товариства в судовому порядку можуть бути визнані недійсними (цілком або частково).
Підставами для визнання недійсними установчих документів можуть бути:
1) припущені при оформленні (затвердженні) цих документів порушення чинного законодавства;
2) невідповідність фактичним обставинам відомостей, що закріплені в установчих документах;
3)відсутність в установчих документах обов’язкових відомостей;
4) протиріччя положень установчих документів нормам чинного законодавства України та інші підстави.
Визнання установчих документів недійсними є підставою для винесення судом (господарським судом) рішення:
а) про ліквідацію господарського товариства на підставі ст. 34 Закону “Про підприємства в Україні”;
б) про скасування державної реєстрації господарського товариства на підставі ч. 11 ст. 8 Закону “Про підприємництво” (як правило використовується даний варіант).
Склад і правовий режим майна господарського товариства
Як будь-яка комерційна організація, господарське товариство повинно мати капітал, що утворює майнову базу його діяльності і гарантує інтереси кредиторів. На момент заснування товариства такий капітал формується за рахунок внесків учасників і називається в статутних товариствах статутним фондом, а в договірних товариствах — складовим капіталом.
Статутний фонд — це зафіксована установчими документами й оцінена учасниками в національній валюті України (а у випадках, передбачених законом також і в іноземній валюті) сукупність вкладів, що об’єднуються учасниками при створенні господарського товариства для забезпечення його діяльності.
Формування статутного фонду. Вклади учасників
Порядок формування статутного фонду визначається статтями 13, 24 — 36, 52 Закону “Про господарські товариства”, а також установчими документами господарського товариства. Статутний фонд є єдиним фондом товариства, який частково утворюється ще до моменту державної реєстрації товариства (тобто до виникнення в господарського товариства статусу юридичної особи). На відміну від усіх інших фондів товариства, які створюються за рахунок майна товариства (його доходів), статутний фонд формується винятково за рахунок майна учасників товариства (табл. 9.1).
Вкладом учасника господарського товариства до статутного фонду (капіталу) товариства є сукупність коштів, майна і майнових прав, оцінених за згодою учасників у національній валюті України, і переданих товариству для забезпечення його діяльності в порядку, у розмірах і в терміни, визначені установчими документами.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 13 Закону “Про господарські товариства”, у якості вкладів у статутний фонд (капітал) учасники можуть вносити:
1)рухоме і нерухоме майно (речі), не заборонене до обігу на території України;
» следующая страница »
1 ... 196 197 198 199 200 201202 203 204 205 206 ... 445