1) відсутність необхідного комплекту документів (ч. 6 ст. 8 Закону “Про підприємництво”);
2) відсутність в установчих документах обов’язкових відомостей, перелік яких визначений у статтях 4, 37, 51, 65, 67 і 76 Закону “Про господарські товариства” (ч. 4. ст. 4 Закону “Про господарські товариства”) [186];
3)включення до установчих документів положень, що суперечать діючому законодавству України;
4) оформлення установчих документів із порушенням вимог закону (відсутність підписів або печаток засновників, подання непрошитих або не- пронумерованих документів, відсутність нотаріального посвідчення підпису фізичної особи на документах тощо);
5) включення недостовірних відомостей про засновників товариства та інших відомостей, що заносяться у реєстраційну картку (наприклад, якщо зазначені в документах відомості про фізичну особу не збігаються з його паспортними даними);
6) використання найменування товариства, що суперечить вимогам ч. 3 ст.
2 Закону “Про підприємництво” (ч. 1 ст. 8 Закону “Про підприємництво”) [194].
Відмова в державній реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку. Якщо в складі засновників господарського товариства є фізичні особи, то позов подається до суду, якщо тільки юридичні — до господарського суду.
Державна реєстрація господарського товариства може бути скасована рішенням суду (господарського суду) при наявності підстав, передбачених ч. 18 ст. 8 Закону “Про підприємництво”.
Факт державної реєстрації господарського товариства, що наділив його правами юридичної особи, ще не дає товариству права здійснювати підприємницьку діяльність у повному обсязі. Для того, щоб легалізувати, узаконити свою діяльність, господарське товариство зобов’язане здійснити ряд послідовних дій юридичного характеру.
До дій з легалізації діяльності господарського товариства можуть бути віднесені:
1) одержання дозволу на виготовлення печатки і штампів в органах внутрішніх справ;
2) виготовлення печатки і штампів;
3)постановка на облік в податкову адміністрацію;
4) постановка на облік в Пенсійний фонд, фонд зайнятості й інші фонди;
5) відкриття поточного рахунку в банку;
6) одержання дозволів, ліцензій і патентів (якщо це необхідно в зв’язку з предметом діяльності товариства).
Перераховані дії з легалізації підприємницької діяльності є обов’язковими. Недотримання встановленого порядку легалізації підприємницької діяльності може спричинити за собою притягнення до відповідальності самого товариства або його посадових осіб.
Створення відкритого акціонерного товариства ускладнюється необхідністю розповсюдження акцій шляхом відкритої підписки серед заздалегідь не- визначеного кола осіб і передбачає такі етапи:
1) укладення засновниками товариства установчого договору;
2)прийняття засновниками рішення про випуск акцій, оформленого протоколом;
3)реєстрація засновниками інформації про випуск акцій в ДКЦПФР;
4) опублікування інформації про випуск акцій у офіційних органах преси;
5) проведення відкритої підписки на акції (особи, що підписались на акції, сплачують не менше 10 % від вартості акцій);
6)подання звіту про результати відкритої підписки на акції у ДКЦПФР;
7)внесення особами, що підписались на акції, не менше 30 %, від вартості акцій (з урахуванням першого внеску);
8) скликання та проведення установчих зборів, на яких приймається рішення про створення акціонерного товариства та затверджується його статут;
9) проходження державної реєстрації товариства як суб’єкта підприємницької діяльності.
Засновники закритого акціонерного товариства зобов’язані:
а) укласти установчий договір;
» следующая страница »
1 ... 193 194 195 196 197 198199 200 201 202 203 ... 445