Менеджмент організацій

Конгломератна (Н-) форма

Іншою загальною формою проектування організації є конгломератна, або Н-форма. Форму конгломерату використовують організації, які утворилися внаслідок об’єднання різних, не пов’язаних між собою, підприємств. Отже, проект Н-форми, по суті, є холдинговою компанією, яка діє за непов’язаної диверсифікації (Н — holding). Цей підхід ґрунтується на продуктовій формі структури, тобто головний менеджер незалежно управляє кожним підприєм­ством або групою підприємств і відповідає за прибутки або збитки фірми. Н- форму проектування організації використовує британська фірма Реагеоп PLC. Як показано на рис. 5.4, Pearson займається шістьма видами бізнесу. Хоча її періодичні видання і видавництва пов’язані одне з одним, решта підприємств

— ні. Є й інші фірми, що використовують Н-форму: General Electric (двигуни літаків, електроприлади, радіотрансляції, фінансові послуги, освітлювальні прилади, пластикові вироби та інші непов’язані вироби) і Топпєсо (трубопро­води, автозапчастини, кораблебудування, фінансові послуги та інші не пов’я­зані між собою вироби).

В організації з Н-формою персонал корпорації, зазвичай, прогнозує діяльність кожного з підприємств; організація також розподіляє загальні ре­сурси по компаніях, ухвалює рішення стосовно купівлі та продажу підприємств. Головний недолік організації з проектуванням типу Н-форми — це складність, що має місце лише у холдингу різних непов’язаних виробництв, оскільки ме­неджерам важко поєднувати та інтегрувати різні види діяльності внаслідок ве­ликої кількості диверсифікованих операцій. Дослідження свідчать, що багато організацій, які використовують цей підхід, досягли тільки середнього або ниж­че середнього фінансового рівня. Отже, хоча деякі фірми все ще застосовують Н-форми, однак більшість уже відмовилася від них, замінивши іншим підхо­дом.

Рис. 5.4. Приклад конгломератної Н-форми

Розділ 3. Організація управління підприємством

Рис. 5.5. Багатофіліальна структура (М-форма)

Філіальна (М-) форма

Філіальна структура організації також використовує продуктову форму організації, однак, на відміну від Н-форми, відділи пов’язані між собою. Отже, філіальна форма або М-форма, ґрунтується на багатьох виробництвах, пов’я­заних між собою, що працюють у межах великої організації. Це проектування є результатом стратегії пов’язаної диверсифікації. Деякі види діяльності над­звичайно децентралізовані аж до рівня підрозділів; інші — централізовані на корпоративному рівні. Як бачимо з рис. 5.5, загальний менеджер тут очолює кожен підрозділ, який має автономію в розумних межах, однак все ж таки ко­жен підрозділ повинен узгоджувати свої дії з іншими.

В цьому випадку фірма використовує багатофіліальний підхід до проекту­вання організації. Хоча кожна одиниця порівняно самостійна, усі вони мають спільний ринок. Ця модель є результатом стратегії пов’язаної диверсифікації.

Можливість координації та поділ ресурсів є однією з найбільших переваг проекту М-форми. Відділи маркетингових досліджень в фірмі та їхні відділи постачання є централізованими. Головна ціль М-форми — мінімізація внутрі­шньої конкуренції і поглиблення співробітництва між відділами для досягнен­ня вищої ефективності у використанні ресурсів. Дослідження свідчать, що організація, яка використовує М-форму, і досягає цього балансу, перевершує інші структури організації, такі як U- та Н-форми.

Матрична форма

Матрична модель є ще одним підходом до організаційного проектування. Вона ґрунтується на двох поєднаних критеріях структуризації. Основа матрич­ної організаційної структури — група функціональних відділів. Інші групи, що займаються продуктом або тимчасові відділи тоді накладаються на функціо­нальні відділи. Працівники створеної матриці є одночасно членами функціо­нального відділу й однієї або кількох проектних груп.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 115 116 117 118 119 120121 122 123 124 125  ... 445