Менеджмент

Послуги

Прибуток

Соціальна

відповідальність

Освоєння ринку

Забезпечення

працівників

Успіх організації залежить від таких умов:

т уміння вижити; т результативності(ефективності); т продуктивності; т здатності до практичної діяльності; т здатності до саморозвитку; т вміння ефективно використовувати інвестиції; т здатності до самовдосконалення.

Організаційно-правова структура

Організаційно-правова структура — це передбачені законами, іншими нормативними актами країни вид і спосіб побудови підприємств (ком­паній, корпорацій), які залежать від форми власності, масштабу підпри­ємства, формування його капіталу, характеру поєднання і підпорядкування складових підприємства.

Організаційно-правові форми підпорядкування — визначені чинним зако­нодавством держави організаційно-правові, фінансово-майнові та структурні

ознаки різних за побудовою типів підприємницької діяльності :

^ державні і муніципальніпідприємства (з державною формою власності); ^ орендні і акціонерні підприємства;

^ спільні підприємства з участю іноземного капіталу;

^ товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю;

^ індивідуальні (сімейні) товариства;

^ товариства споживачів та ін.

Організаційна структура управління — внутрішня організаційна побудо­ва будь-якої підприємницької системи, яка суттєво впливає на результа­тивність взаємодії її складових.

У сучасному менеджменті виділяють організаційні структури:

^ лінійну (кожна ланка і кожен працівник має свого керівника);

^ функціональну (управління здійснюється сукупністю підрозділів, що спеціалізуються на виконанні конкретних видів роботи);

^ лінійно-функціональну (домінують вертикальні зв’язки типу “керів- ник-виконавець”, на верхніх рівнях акумулюються повноваження щодо розв’язання поряд зі стратегічними багатьох оперативних завдань);

^ програмно-цільові (вся сукупність робіт з реалізації заданої кінце­вої цілі розглядається не з позиції існуючої ієрархії підпорядкування, а під кутом зору досягнення цілі, передбаченої програмою).

Лінійна організаційної структури управління

До переваг організаційної структури управління можна віднести:

•    єдність розпорядництва, простоту та чіткість підпорядкування;

•    повну відповідальність керівника за результати діяльності підлег­лих йому підрозділів;

•     оперативність уприйнятті рішень;

•    погодженість дій виконавців;

•     одержання нижчестоящими ланками погоджених між собою роз­поряджень і завдань.

Як недоліки цього найпростішого виду структур управління можна назвати:

•     велике інформаційне перевантаження керівника, величезний потік документів, множинність контактів з підлеглими, вищестоящими і сум­іжними ланками;

•      високі вимоги до керівника, який має бути висококваліфікова­ним фахівцем, що володіє великими різнобічними знаннями і досвідом з усіх функцій управління і сфер діяльності, які здійснюють підлеглі йому працівники;

•     структура може бути пристосована тільки до вирішення оператив­них і поточних завдань;

•     структура негнучка і не дає змоги вирішувати завдання, обумов­лені умовами функціонування, які постійно змінюються.

Функціональна організаційної структури управління

Переваги функціональної структури управління можна звести до та­кого:

•   висока компетентність фахівців, що відповідають за виконання конкретних функцій;

•    спеціалізація підрозділів на виконанні визначеного виду управлі­нської діяльності, ліквідація дублювання у виконанні завдань управлін­ня окремими службами.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 66 67 68 69 70 7172 73 74 75 76  ... 245