Стиль керівництва автократичний - передбачає, що керівник централізує повноваження, структурує роботу підлеглих, відмовляє їм в свободі прийняття рішень, здійснює психологічний тиск, погрози для забезпечення цілей організації.
Стиль керівництва демократичний - характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільного прийняття рішень і виконання завдань, оцінкою роботи після її завершення, турботою про забезпечення працівників необхідними ресурсами, встановленням відповідності цілей організації і цілей груп працівників.
Стиль керівництва комбінований (континіум) - передбачає різні варіанти поєднання демократичного та автократичного стилів керівництва.
Стиль керівництва— це сукупність способів, прийомів та механізмів владного впливу на підлеглих з метою забезпечення виконання ними завдань та досягнення цілей організації.
Стиль управління — системна поведінка керівника щодо безпосередньо підпорядкованих йому управлінських працівників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і проявляється у способах виконання управлінських робіт і впливу на об’єкт управління підпорядкованого керівнику управлінського персоналу.
Стимул — зовнішнє спонукання до формування певної поведінки, досягнення конкретних результатів тощо.
Стратегічне планування — комплексне наукове обґрунтування проблем, з якими організація може зіткнутися в наступному періоді.
Стратегія — це напрям розвитку організації, який відображений у комплексному плані, що призначений для здійснення її місії та досягнення цілей. Стратегії класифікують за такими ознаками: ієрархією, функціональним спрямуванням, термінами реалізації, стадіями економічного розвитку, напрямами можливого розвитку, місцем організації у конкурентній боротьбі, ступенем глобалізації, „наступальними діями”, характеристиками виробничє-господарської діяльності, галузевою орієнтацією, експортно-імпортною політикою тощо.
Стратегія маркетингу - визначення того, як потрібно застосовувати структуру маркетингу (комбінацію конкретних його елементів), з метою задоволення потреб цільових ринків та досягнення мети організації.
Стрес (англ.= stress — напруга) — емоційний стан організму, який виникає у напружених ситуаціях; це явище, яке викликається фізичними, психологічними, організаційними, особистими та іншими причинами. Виділяють організаційні та особисті стреси.
Стрес ейфоричний — це вид стресу, що викликається закоханістю, одруженням, народженням дитини, вдалим проведенням відпустки, приємним знайомством, несподіваною винагородою тощо, та приносить задоволення, радість, щастя, приємні емоції і підвищує захисні сили організму.
Стресова ситуація - це явище, яке виникає внаслідок переабо недовантаження працівників робочими завданнями, психологічною несумісністю та ін.
Структура — це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних областей), які виконують служби або підрозділи.
Структура організації — схема розміщення організації (підприємства) на площині з урахуванням можливостей використання багатоповерхових приміщень (будівель).
Структура організації — це схема розміщення організації (підприємства) на площині з урахуванням можливостей використання багатоповерхових приміщень (будівель).
Суб’єкт (лат.= Subjectivus — підкладений) управління — елемент (група елементів) системи, який своїми свідомими чи неусвідомленими активними діями (поведінкою) або бездіяльністю впливає на об’єкт управління.
Суб’єкт вивчення менеджменту — це працівники керуючої і керованої систем організації, їх професійний та кваліфікаційний рівень, ступінь виконання ними повноважень, обсяги відповідальності, а також взаємозв’язки в системі менеджменту.
Суб’єкт управління виробничо-господарською організацією — група людей, які ставлять цілі перед об’єктом управління, деталізують їх у формі завдань, доводять до об’єкта управління і контролюють їх виконання.
» следующая страница »
1 ... 234 235 236 237 238 239240 241 242 243 244 ... 245