Після передачі комунікаційного повідомлення відправник повинен провести дослідження, в яких з’ясовує ефект впливу на цільову аудиторію.
Стратегія комунікацій підприємства не буде успішною, якщо немає зворотного зв’язку та належної системи аналізу реакції цільової аудиторії у відповідь на вжиті підприємством заходи. Призначення цієї системи полягає в оперативному зборі інформації, що надходить від одержувача комунікаційних звернень каналами зворотного зв’язку. Це дозволяє швидко реагувати на настрої цільової аудиторії та своєчасно вносити необхідні корективи у будь-який елемент комунікаційної стратегії.
В окремому випадку комунікаційні завдання виконують: продукт, ціни та системи розподілу. В ідеальному випадку всі інструменти маркетингу повинні бути скоординовані у межах загальної концепції, однак навіть найкраща рекламна кампанія не допоможе, якщо сам продукт поганий, ціна на нього завищена або його важко знайти у продажу.
Останнім часом можна відмітити зростання значення маркетингових комунікацій. Приводом до цього є:
• проблеми створення нових товарів;
• високі стандарти у виготовленні, що ускладнює диференціацію товарів через якість та ціну;
• близькі до насичення ринки, попит на яких зводиться до заміни спожитого товару;
• необхідність економічного росту та подолання прагнення до збереження та песимістичного відношення до розвитку суспільства.
Цілі маркетингових комунікацій утворюють складну ієрархічну систему. Головна роль в них належить таким цілям, як формування попиту та стимулювання збуту; формування, підтримка і покращення іміджу фірми. (рис.8.2).
Підпорядкованими до них виступають такі цілі: мотивація споживача; генерування, формування та актуалізація потреб споживача; підтримка стосунків та взаєморозуміння між організацією та суспільством, з партнерами по маркетинговій діяльності; збільшення обсягів продажу; зменшення товарних запасів; інформування суспільства про діяльність фірми; надання інформації про товари, які виробляє фірма; виведення на ринок нового товару; формування бажаного відношення до марки фірми; формування стійкої прихильності до марки; стимулювання акту купівлі; нагадування про фірму та її товар тощо.
Для здійснення даних цілей використовують систему маркетингових комунікацій (СМК), або система просування яка представляє собою, з позиції системного підходу, типову систему управління зі зворотнім зв’язком.(рис. 8.3).
З цих позицій допомагає виявити внутрішню складність СМК та її зв’язки із ринковим середовищем:
• фірма підтримує комунікації зі своїми посередниками, споживачами та контактними аудиторіями, використовуючи свої специфічні прийоми комунікацій;
• посередники підтримують контакти зі своїми споживачами та різними контактними аудиторіями, використовуючи притаманні їм специфічні прийоми комунікацій;
• споживачі займаються усною комунікацією, використовуючи свої прийоми.
|
Фірма координує всі ці прийоми з метою отримання найбільшого комунікаційного ефекту. При цьому координуюча роль фірми полягає:
• у постійному здійсненні процесу розробки ефективних маркетингових комунікацій:
• у формуванні нею функцій та структури свого комплексу стимулювання.
Характеристика етапів розробки ефективної комунікації (рис 8.4). Етап 1. Цільова аудиторія — це окремі засоби, групи осіб, визначені контактні аудиторії або широка публіка. Знання мотивів цільової аудиторії забезпечується значною мірою часом, місцем та характером звернення.
Етап II. Виявивши цільову аудиторію, необхідно визначити, яку реакцію споживача необхідно отримати. Реакцію споживача можна охарактеризувати такими фазами реакції у відповідь:
» следующая страница »
1 ... 133 134 135 136 137 138139 140 141 142 143 ... 182