Холдингові компанії мають потужний потенціал, який виражається у персоніфікації відповідальності, спрощенні процедури формування та реструктуризації портфеля замовлень, опе-
ративній виробничій або технологічній кооперації з іншими підприємствами цього інтегрованого об’єднання, можливості участі керівництва компанії у прибутках, підвищенні ефективності управління завдяки скороченню тривалості прийняття рішень, зміцненні ієрархії в системі управління тощо.
Під час реструктуризації багатьох диверсифікованих та ба- гатопрофільних підприємств часто застосовують універсальний принцип формування бізнес-одиниць, який може бути покладений в основу побудови організаційної структури холдингового типу.
Особливість холдинга полягає в тому, що бізнес-одиниця може функціонувати на базі однієї або декількох дочірніх фірм (галузевої групи), але дочірня фірма не обов’язково є бізнес-оди- ницею, яка може виконувати допоміжні функції. Як і на будь- якому багатопрофільному або диверсифікованому підприємстві, у межах великих бізнес-одиниць холдинга можна формувати бізнес-одиниці «нижчого» порядку.
Бізнес-одиниця — це автономний підрозділ компанії, що здійснює закінчений діловий цикл. Окремими бізнес-одиниця- ми зазвичай є підрозділи компанії, що відповідають за виробництво та збут основних видів продукції або послуг.
Бізнес-одиниця залежно від принципу формування бюджету може бути центром продажу або інвестицій, відігравати роль центру фінансового управління. Цей принцип підходить як для великих, так і середніх фірм та груп малих підприємств.
Навіть найпростіша холдингова «конструкція» потребує застосування спеціальних корпоративних механізмів (внутрішньо- фірмове ціноутворення, внутрішньофірмова оренда, спільна діяльність та інші договірні форми).
Під час організації великих холдингових структур вирішальним є аналіз поточних та стратегічних цілей підприємства, визначення ролей окремих підрозділів, характеру взаємозв’язків між ними. На цій основі формується схема бізнес-структури холдинга. Бізнес-одиницям надається оптимальна адміністративно-правова форма, уточнюється фінансова система холдинга, визначається конфігурація фінансових потоків та бюджетний статус бізнес-одиниць.
До складу холдингів входять юридичні особи двох категорій. Перша категорія — «ядро» холдинга, яке складає група основних «профільних» дочірніх фірм; друга категорія — спеціалізовані «сервісні» фірми. Як спеціалізовані «сервісні» фірми використовують оперативно-холдингові компанії, фінансові та кредитні установи, невеликі банки та фінансові інститути зі спеціалізованою ліцензією. Вони призначені для швидкої зміни товарно-матеріальних потоків, оперативного перерозподілу капіталів, контролю та прав управління дочірніми фірмами.
У дочірніх фірмах можуть бути допоміжні центри прибутку. «Сервісна» система холдинга повинна бути в прямому адміністративному підпорядкуванні вищій ланці управління компанією, оскільки вона забезпечує функції оперативного управління, стратегічного планування та контролю за дочірніми фірмами.
У штаб-квартирі холдинга є служба корпоративного планування, яка створює та ліквідує дочірні компанії, розробляє корпоративні схеми. Але доцільне також звернення до консультаційних фірм, які спеціалізуються на формуванні холдингових структур. Вони, як правило, мають відпрацьовані методики та типові рішення, неодноразово перевірені в діловій практиці.
Корпоративне планування холдингової компанії поєднує у собі три основні елементи:
— визначення номенклатури бізнес-одиниць; виділення окремих бізнес-напрямів у самостійні підрозділи;
—розроблення організаційно-правової структури, вибір організаційно-правових форм для основних дочірніх виробничих та фінансових компаній;
» следующая страница »
1 ... 71 72 73 74 75 7677 78 79 80 81 ... 118