Комунікації в менеджменті

КОНФЛІКТ = КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ + ІНЦИДЕНТ

Говорячи про конфлікти в діловому світі, варто звернути увагу на два види екстремальної ситуації: гостроконфліктна та провокуюча. Для пер­шої ситуації, яка виникає досить часто, характерним є скороминуче ви­никнення або прояв конфлікту, високе напруження емоцій і почуттів.

Конфлікти тією чи іншою мірою трапляються майже в кожній діловій зустрічі чи бесіді, але особливо часто створюються конфліктні ситуації під час ведення комерційних переговорів. Конфлікти тут не мають антагоні­стичного характеру. Їх реально можна подолати. Необхідне тільки терпін­ня та наполегливість. Наявність цих двох якостей — обов’язкова умова їх подолання. Тому не варто драматизувати ділові конфліктні ситуації і кри­тично налаштовувати на них учасників.

Тут застосовується принцип цільового доповнення. Він означає взає­мну обумовленість цілей і може бути проілюстрований такою схемою:

А---------------- ► Джерело конфлікту ч                            Б

Точка, на якій зупиниться «перетягування канату» між А та В, і буде мірою взаємообумовленості їх цілей. Міра досягнення результату партне­ром А визначається мірою недосягнення партнером В свого результату. Таким чином, А доповнює свою позицію всім тим, що недоодержав В.

Труднощі збільшуються, якщо до зовнішнього конфлікту між А і В до­дається конфлікт внутрішній. Наприклад, дехто в спорі, бажаючи пере­могти опонента, використовує ефективну методику. Це визначає його дії та заяви. Поряд з цим він не бажає образити партнера. Тоді противник вра­ховує особисті характеристики опонента, наприклад, стан його здоров’я, перенесену душевну травму. Такий сперечальник має внутрішній конфлікт: протиріччя між намаганням ефективно перемогти, використо­вуючи виграшну тактику, і небажанням нанести необоротну шкоду опо­ненту та стосункам, які між ними склалися.

У випадку, коли учасниками конфлікту є індивідуальні суб’єкти, ті чи інші аспекти внутрішньої мотивації можуть ними враховуватися або ні.

Пояснити конфлікт, в тому числі й діагнозувати його динаміку, тобто зробити варіантні передбачення про фази його розвитку — це, насампе­ред, провести аналітичну роботу по дослідженню всіх його складових. Тоб­то аналіз того, що мотивує конфліктні дії та синтез результатів у динаміч­них моделях конфліктів.

Джерело конфлікту

Джерело конфлікту — це завжди ситуація або стан, який виражає про­тилежні інтереси, цілі або потреби. Джерело конфлікту потрібно відрізня­ти від підстави конфлікту. Нею може бути те, що треба назвати причиною різних інтересів, цілей або потреб.

Курбатов В.І. наводить приклад [4]. А і В — сусіди по дачних ділянках і конфліктують один з одним щодо межі між їхніми наділами. В їхній конфліктній взаємодії причина та підстава конфлікту можуть розрізняти­ся таким чином. Джерело конфлікту — спірне розміщення межі. Але одно­часно в нього входить, наприклад, непоступливість одного суб’єкта і підозрілість іншого. Підставою ж конфлікту може бути і недосконалість загального законодавства, і ті чи інші акти, які неправильно трактуються, та інструкції, і навіть помилки в процедурі нарізання земельних ділянок. Джерело конфлікту виходить із підстави конфлікту, але до неї не зво­диться.

10.3.     Зона, причина та привід конфлікту

неоднакових обставин. Найчастіше вони викликані порушенням або недотриманням норм ділової етики або виникають у результаті зіткнення протилежних думок, несумісних цінностей, різних оцінок і підходів. Найбільш правильний засіб ліквідування конфлікту такого роду полягає в тому, щоб знайти все-таки єдині загальні цінності, оцінки й підходи, які б прийняли конфліктуючі сторони конфлікту.

Зона конфлікту — це область, де реалізується конфліктна взаємодія. Її можна побачити на схемі.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 66 67 68 69 70 7172 73 74 75 76  ... 134