Р. Стоун вважав, що питання це має вирішуватися виходячи з порівняння рівня податків з обсягом національного доходу. Як він підкреслював, точний підрахунок загальнонаціональних економічних
величин не має нічого спільного з плановою економікою соціалістичного типу, оскільки такий підрахунок не залежить від характеру власності. Виходячи з американської версії обрахунку національного доходу, яка вважала національний доход найбільш значимою змінною величиною, він прийшов до висновку, що у забезпеченні добробуту населення більш важливу роль відіграє збільшення обсягу національного доходу, ніж його розподіл, і що зміна розмірів національного доходу залежить від характеру економічної політики.
Р. Стоун детально аналізував два типи споживання - продовольче і непродовольче, - а також загальні витрати і проводив підрахунок споживчих витрат з 1900 до 1955 р. з 10 основних товарних груп. При цьому вказував, що третина витрат припадає на продовольчі товари. Він переконував, що економічна політика, особливо зараз, у період активної участі і втручання уряду в економічні відносини, вимагає більшої кількості знань про функціонування економічної системи.
Новаторським було і включення ним у національні рахунки системи фінансових балансів (фінансові операції раніше до уваги не приймалися), а також побудова системи демографічних рахунків (надрукована в ООН у 1975 р.). Ученим запропонований ряд статей з питань політики заощаджень та вимірювання попиту на товари тривалого користування за теорією цінових індексів і методів визначення помилки вимірювання у системі національних рахунків.
Р. Стоун одним з перших учених ще на І Міжнародній конференції з методу затрати-випуск, яка відбулася в 1950 році в Голландії, запропонував включити таблиці затрат-випуску до системи національних рахунків. Він виявився також першим, хто включив фінансові операції до своєї системи і побудував систему фінансових балансів.
У 1947 р. статистичне бюро ООН оприлюднило доповідь "Вимірювання національного доходу і організація національного рахівництва". В 1953 р. група спеціалістів під керівництвом Р.Стоуна розробила Систему національного рахівництва (СНР), що враховувала досвід у галузі складання національних рахунків у розвинених країнах. Вперше зазначена система була надрукована статистичним відділом ООН у 1963 р. і зараз прийнята в усьому світі.
Ця система неодноразово переглядалася. Зокрема, у 1968 р. вона була доповнена таблицями затрат-випуск, фінансовими рахунками; значне місце почали займати рахунки інституційних секторів; стали розрізнятися ринкове і неринкове виробництво, тощо. Наступні вдосконалення методів СНР дозволили створити сучасну Систему національного рахівництва Об'єднаних Націй. У ній принципово новими методами можна вважати розподіл виробництва за галузями народного господарства та іншими виробниками, включення у СНР міжгалузевого балансу, більш детальний облік фінансової сфери з виділенням фінансових активів, також введення балансів майна.
Модель національних рахунків, розроблену для Великобританії, Р. Стоун використав при аналізі економік інших країн і створив стандартну систему національних рахунків. У цій сфері він працював за завданням Європейського економічного співтовариства і Організації Об'єднаних Націй ("Кількісні та цінові показники національних рахунків", 1956р.). Його система розрахунків національного доходу на основі нових показників у поєднанні з методом подвійної бухгалтерії (рівність між доходом і витратами, коли все вироблене має бути спожите, а все спожите - знову вироблене) стала значним явищем у макроекономічній теорії.
Стоунівський метод національних рахунків дав поштовх до побудови економічних моделей, а самі рахунки утворили основу для збирання відповідних статистичних даних ітестування їх послідовності. Завдяки розробці та наступного поширення системи національних рахунків була створена також принципова можливість програмування і індикативного планування економіки.
» следующая страница »
1 ... 248 249 250 251 252 253254 255 256 257 258 ... 279