Від більшості інших економічних істориків (у тому числі від Р.Фогеля) Д. Норта відрізняє прагнення не стільки до кількісних та статистичних оцінок економічних параметрів і не до побудови контрфактичних моделей, а до аналізу реальних історичних явищ та подій і пошуку їх пояснень. Інструментом такого роду аналізу є для нього аналітичний апарат нової інституційної економічної теорії і, зокрема, економічна теорія трансакційних витрат.
Звичайно, як і кожну нову справу, впродовж усього періоду досліджень кліометриків супроводжував скептицизм економістів- теоретиків, істориків, інших учених з приводу того, як багато можна досягти з допомогою кліометричних методів. Американський економіст Р. Гордон, зокрема, писав, що "ми ще далекі від кордонів того внеску, який економічна історія повинна внести в освіту економіста. Останньому потрібно знати дещо про інституційні зміни впродовж: десятиліть і століть, про причини цих змін і про шляхи, якими подібні зміни чинили вплив на економічні взаємовідносини, в котрих ми більше всього зацікавлені"1
А Нобелівський лауреат Р.Солоу, виступаючи у 1984 р. на сесії "Економічна історія: необхідна, хоча й недостатня умова для економіста", яка проводилася Американською економічною асоціацією, сказав, що "по мірі того, як я розглядав поточну роботу в економічній
історії, у мене з'явилося відчуття, що значна частина цих досліджень виглядає точно так, як і той вид економічного аналізу, котрий я тільки що зобразив у вигляді карикатури: ті ж інтеграли, ті ж регресії, те ж заміщення думки ї-статистикою. Окремо від будь-чого ще. Будучи далекою від пропозиції економісту-теоретику широкого поля концепцій, цей сорт економічної історії віддає теоретику ту ж саму рутинну кашу, яку економіст-теоретик дає історикові".
І все ж праці Р. Фогеля та Д. Норта перевернули існуюче уявлення про реальний хід американської історії і надзвичайно сильно вплинули на дослідження економічних істориків, задаючи напрям подальшої роботи. В них вони зуміли показати, як можна використати сучасні методи статистичного аналізу і математичного моделювання для оцінки (а нерідко і переоцінки) історичних подій та їх значення для майбутнього.
"Докліо метрична історія економіки, підкреслює Д. Норт, фактично будувалася навколо інституцій і в руках найвидатніших її прибічників зуміла дати нам картину неперервності розвитку та інституцшної зміни, тобто еволюційний опис. 1а оскільки вона ґрунтувалася на шматках теорії і статистики, то не піддавалася узагальненню та аналізу, які виходили б за рамки по суті конкретного випадку. Кліометричний внесок - це застосування систематичних положень теорії (неокласичної теорії) до історії і використання досконалих кількісних методів до окреслення та перевірки історичних моделей' .
Кліометрична школа розширила проблематику економічної теорії. її представники висунули ряд важливих положень, започаткували економічну соціологію, показали значення організації, норм права і моралі, активізували статистичні дослідження. Дослідницька робота, проведена Нобелівськими лауреатами Р. Фогелем і Д. Нортом, стала основою наукового пояснення природи економічного зростання та спаду. Деякі спеціалісти настільки високо оцінюють цю працю обох учених, що вважають її здатною спричинити певний вплив на політичний клімат багатьох країн, оскільки в них прослідковується прямий зв'язок між політичною стабільністю і динамікою економічних процесів.
в®” Система національних рахунків. Розвиток національного рахівництва опирається на вивчення національного доходу і бере свій
1 Даглас Норт. "Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки". К.: Основи. 2000. -С. 168.
початок ще з XVII ст. З того часу свій внесок у дослідження цього питання зробили такі видатні економісти як Ф. Кене, У. Петті, П. Буагільбер, Г. Кінг та інші. Але незважаючи на їхні серйозні висновки, багато років національне рахівництво не використовувалося у господарській практиці. Зведені економічні показники вираховувалися поза системою господарських взаємозалежностей. І лише у 30-ті роки ХХст. після економічної кризи 1929-1933рр. стало зрозуміло, що необхідна активна участь держави в управлінні економікою з метою зм'якшення наслідків економічної кризи. На перший план висувається завдання комплексного макроекономічного аналізу та прогнозування, яке можна вирішити з допомогою системи національних рахунків.
» следующая страница »
1 ... 246 247 248 249 250 251252 253 254 255 256 ... 279