У своїх працях учений відмічав, що не можна модернізувати суспільство, впровадити сучасну технологію, не зачіпаючи звичаїв, традицій, ставлення людей до праці, ігноруючи проблему формування дисципліни та витривалості; "зміна ставлення до праці, - писав він у роботі "Сучасні проблеми "третього світу" (Asian Drama)", - передбачає радикальну зміну суспільних інституцій". Іншими словами, технологічні зрушення впираються у зміну соціальних, інституційних умов.
Починаючи з 30-х років ХХст., здійснення основних соціальних реформ у Швеції відбувалося на основі концепції, розробленої представниками шведської школи економіки. Результати їхніх досліджень були включені до найважливіших урядових програм. Наприклад, у праці Г. Мюрдаля та його дружини А. Мюрдаль "Криза в проблемі народонаселення" (1934р.) були досліджені причини зниження народжуваності в країні та висунутий у цій сфері свого роду Новий курс, що пропонував інтенсивну житлову політику і виплату субсидій багатодітним сім'ям. Ця робота підказала урядові рішення щодо забезпечення благополуччя усіх дітей, незалежно від фінансового стану їхніх батьків1.
З поглибленням кризи і наступного розвитку депресії шведські економісти звертають все більшу увагу на проблеми державного регулювання. У 1937 р. у Швеції був створений Кон'юнктурний інститут, керівником досліджень в якому призначили Е. Лундберга. Г оловним засобом регулювання господарської кон'юнктури представники шведської школи вважали вплив на ринкові ставки кредитного відсотка. Детально ці питання розглядалися у згаданій праці Г.Мюрдаля "Грошова рівновага ".
Досить характерним є те, що саме згадані молоді дослідники, теоретичні розробки яких стали називатися шведською школою макроекономіки, в 1937-1939рр. залишили академічну науку і зайнялися
1 Допомога на дітей надавалася спочатку у формі відрахувань з податків для осіб, які мають дітей, але з 1947р. стала фінансуватися з державних джерел і виплачується усім батькам незалежно від того, працюють вони чи ні. Тепер допомога передбачена для всіх дітей у віці до 16 років, які проживають у Швеції, з розрахунку 950 крон на людину в місяць, не зв'язана з базовою сумою і не оподатковується. Її величина визначається рішенням рікстагу. На дітей старших 16 років, які продовжують навчатися у школі, виплата здійснюється більш тривалий час, її розмір дорівнює загальній допомозі на дітей. Сім'ї, у яких більше трьох дітей, одержують додаткові засоби. Іншим видом фінансової підтримки сімей з дітьми є компенсація комунальних платежів, величина яких залежить від кількості дітей у сім'ї, доходу і плати за комунальні послуги. Її розмір скорочується на 20%, якщо річний доход однієї особи, яка звернулася за компенсацією, перевищує 117000 крон чи 58500 крон на кожного з супругів (середньомісячна зарплата шведів у 2003р. була приблизно 20000 крон).
практичною реалізацією цих розробок. Вони ввійшли до складу уряду і академії наук, очолили політичні партії, профспілки, провідні дослідні інститути. Цікаво, що один них - Д. Хаммаршельд - згодом став Генеральним секретарем ООН, а Г. Мюрдаль і Б. Улін - лауреатами Нобелівської премії з економіки.
У кінці 20-х - початку 30-х років ХХст. Г. Мюрдаль а також Ф. Хайєк надрукували новаторські праці в галузі міжчасової рівноваги. Увага Ф. Хайєка і австрійської школи в цілому до проблем структурної координації є характерною рисою цієї школи в порівнянні з макро- економічними теоріями, а увага до часового аспекту координації відрізняє підхід австрійців від підходу інших представників класичного маржиналізму і водночас вказує на їхню близькість до шведської школи. У 1974 р. Г. Мюрдалю разом з Ф. Хайєком за піонерну роботу щодо теорії грошей і економічних коливань та за глибокий аналіз взаємозв'язків економічних, соціальних і інституційних феноменів присуджено Нобелівську премію з економіки.
» следующая страница »
1 ... 219 220 221 222 223 224225 226 227 228 229 ... 279