Інституційні умови та форми - органічна частина економіки, її ''орієнтири", "регулювальники", "інспектори". Українські закони та інструкції, банки і біржі, нові традиції та етика ще практично не утряслися, не склалися, не взаємодіють. Якщо ж слабке інституційне середовище, то нестійка і економіка, невпевнені банкіри та менеджери, не компенсуються зовнішні ефекти.
Праці Нобелівського лауреата надали могутнього імпульсу розвиткові теорії організації, економічної історії, юриспруденції, а тому мають величезне значення в міждисциплінарному контексті. Вони стимулювали розвиток нової вітки в науці, зокрема, "закон і економіка ".
Підтримуючи заклики, звернені до східноєвропейських країн, сміливіше йти до ринку, Р. Коуз у лекції при врученні Нобелівської премії нагадує, що для цього необхідно спочатку створити всі інституції і організації, які роблять ринок можливим. На його думку, однією із проблем цих країн є відсутність чітких нормативних актів, що регулюють процес купівлі-продаж. "Доживши до 81 року, - сказав вчений, - я став свідком того, як несподівано крах економічної системи у Радянському Союзі і в Східній Європі привернув увагу до предмету моїх наукових досліджень і заставив людей зрозуміти їх значення ".
Значний внесок в гуманістичну спрямованість неоінституціоналізму внесла стокгольмська школа.
Шведська (стокгольмська) школа макроекономіки.Уже порівняно давно з'явився і став загальновизнаним термін "шведська модель суспільного розвитку", тобто сукупність заходів з соціальної захищеності людини. Ця захищеність зазнала значних змін, але придбала і зберегла основну рису - універсальність, охопивши кожного жителя країни незалежно від роду занять. Є багато факторів, чому якраз Швеції вдалося досягти таких значних успіхів в економіці і соціальній політиці. Відомо, що великі соціальні досягнення можливі лише на міцному економічному фундаменті. Економічна політика Швеції спирається на теоретичну концепцію, близьку до кейнсіанської, основи якої були закладені ще на початку XX ст. Сходження до "соціального достатку "почалося у 20— 30-х рр. і особливо активно після Великої депресії. Саме в ті роки вісім шведських дослідників (К. Віксель, Г. Кассель, Д. Давідсон, до яких приєдналися молоді вчені Г. Мюрдаль, Б. Улін, Е. Лундберг, Е. Ліндаль, Д. Хаммаршельд) опублікували ряд праць, основні положення яких:
% по-перше, передбачали головні висновки, зроблені Дж. М. Кейнсом і його послідовниками, про роль держави в економіці та про необхідність підтримки високого рівня зайнятості як умови швидкого розвитку країни;
по-друге, сприяли створенню фундаментальної концепції економічної політики.
Засновником шведської (часто її ще називають стокгольмською) школи економічної науки вважається Гуннар Мюрдаль
. У його працях
"Проблеми ціноутворення в умовах економічних зрушень” (1927р.),
"Грошова рівновага" (1931р.), "Економічні результати фіскальної політики " (1934р.) сформовані методологічні принципи шведської школи та ідейно-теоретичні основи заходів уряду соціал-демократів. З іменем Г. Мюрдаля пов'язана розробка різних соціал-демократичних варіантів концепції "змішаної економіки
Прагнучи подолати статичний характер моделі загальної рівноваги, економісти-теоретики зверталися до ідеї послідовності рівноважних станів, зв'язуючою ланкою між якими були очікування. У 1927р. Г. Мюрдаль, розвиваючи ідеї К.Вікселя, звернувся до розгляду міжчасової рівноваги, що відображала вплив поточних змін ринкової ситуації на майбутні ціни і, навпаки, вплив очікувань майбутніх змін на поточні ціни. Відтоді саме його докторська дисертація "Проблеми ціноутворення в умовах економічних зрушень" вважається початком формування шведської школи макроекономіки. У ній він досліджував, як очікування невизначених ринкових умов у майбутньому чинять вплив на поведінку компаній на мікроекономічному рівні. Постановка цієї проблеми Г. Мюрдалем випередила багато досліджень ризику і невизначеності.
» следующая страница »
1 ... 217 218 219 220 221 222223 224 225 226 227 ... 279