М.Алле замінив поняття "економіка ринку" чи "ринкова економіка"поняттям "економікаринків". Продовженням розвитку теорії ринків є написання ним праці "Єдина Європа. Шлях до процвітання". У ній він намалював яскраву перспективу розвитку інтеграційного процесу в Західній Європі, коли ліквідація митниць,
кількісних обмежень, зняття заборони на пересування капіталів і людських ресурсів забезпечать можливість вільного інвестування капіталів, знаходження роботи для всіх трудящих залежно від їх уподобань і здібностей.
Рекомендації М.Алле про способи контролю за рівнем цін; науково обґрунтовані тарифи на електроенергію, інші державні соціальні послуги; норми ефективного витрачання ресурсів з урахуванням попиту і пропозиції широко використовувалися у Франції в державному секторі економіки в 50-60-х роках XX століття. Він очолював один із комітетів експортерів ЄЕС. Його теорія ринків враховує дію науково-технічного прогресу, що породжує нові ринки через зміну технології та постійні інновації.
У XVIII столітті в процесі вивчення зв'язків між масою грошей, торговими балансами та рівнем цін Девід Юм один із найперших використав1 монетарний підхід до платіжного балансу. Нині він є відправною точкою для теорій, що аналізують взаємозв'язок грошової політики та моделей міжнародної торгівлі.
Однак початок власне монетарної концепції можна датувати 1956 роком, коли побачила світ фундаментальна праця американського професора Мілтона Фрідмена2 "Дослідження у галузі кількісної теорії грошей", що підводила підсумок емпіричним та теоретичним дослідженням грошового обігу за кілька десятиліть. У цій роботі були сформульовані основні положення "новітньої кількісної теорії грошей".
У другій половині ХХст. неокласичні погляди особливо активно розвивали вчені Чиказького університету. Тут утворилася своєрідна школа економістів-ринковиків, які відстоювали свої погляди, навіть тоді, коли незаперечною істиною здавалися ідеї зовсім іншого, кейнсіанського, напряму. Професор М.Фрідмен, спираючись на свою теорію грошей, запропонував жорстку, але, як виявилося, реалістичну програму подолання інфляції. Його концепція ввійшла в історію економічної науки під назвою “монетаризм ”3.
У своєму розвитку монетарна концепція М.Фрідмена пройшла ряд етапів.
1 Класична праця Д.Юма "Of the Balance of Trade" вперше побачила світ у 1752р.
2Фp^^^мeн((7;heй^шn/,Miлтoн(н. 1912) - видатний американський економіст. Основні праці присвячені питанням методології економічної науки, теорії та історії грошей, грошовій політиці. Лауреат Нобелівської премії (1976) "за досягнення в галузі аналізу споживання, історії і теорії грошового обігу та демонстрацію складності наслідків політики стабілізації".
3 Хоча М.Фрідмен і вважається "батьком" монетаризму, проте саму назву грошовій концепції придумав професор Університету Рочесгера К.Брюннер.
Перший (1950-і роки) - розробка теорії перманентного доходу. Учений виходить з того, що вимірюваний дохід і вимірюване споживання складаються з перманентного і тимчасового компонентів. Перманентний дохід він визначає як такий дохід, який споживач сподівається отримати впродовж досить тривалого часу. Його значення залежить від горизонту споживання індивідуума, величини нагромадженого капіталу, а також від місця проживання, віку, професії, освіти, раси та національності. Тобто, це дохід, який споживач розраховує отримати протягом життя, виходячи зі свого віку, освіти, моделі споживання, що склалася.
М.Фрідмен приходить до наступних висновків про особливості споживчої поведінки:
■=> піввікова постійність зв язку між: перманентним споживанням і перманентним доходом свідчить про постійність значень факторів, що впливають на коефіцієнт кореляції;
» следующая страница »
1 ... 196 197 198 199 200 201202 203 204 205 206 ... 279