^ По-восьме, “корифей світової економічної думки " (за термінологією В. Ковальчука та М. Сарая) абстрагувався від науково- технічного прогресу, на що справедливо звертали увагу класики марксизму.
По-дев’яте, Т. Мальтус повністю ігнорував можливий вплив соціальних чинників на зміну "обгрунтованого” ним закону. Зокрема, він нехтував можливістю досягнення рівності в суспільстві, в тому числі перерозподілом земельної власності на "дію цього закону, що охоплює всю живу природу" (слова Т. Мальтуса)3. Як показав досвід розвитку окремих країн Європейського Союзу, а також Швеції, Японії, в яких з них подолана значна нерівність, у них не існує жодної проблеми з повним забезпеченням потреб всіх верств населення, не кажучи вже про те, що уряди цих країн намагаються стимулювати народжуваність.
І насамкінець, дивує позиція багатьох українських, російських та західних вчених, які називають творіння Т. Мальтуса теорією. Особливо контрастує в цьому контексті позиція дослідників з історії економічних вчень. Так, Н. Татаренко, виділяючи підзаголовок "Теорія народонаселення Т. Мальтуса", по суті не критикує його антигуманні, антинаукові погляди, зазначаючи лише те, що вона (теорія) "породила небезпідставні звинувачення Мальтуса в зайвому песимізм і”4, а про
1 Цит. за: В. С. Барулин, Социальная философия. Учебник для вузов. М. 1999, Изд- во "Торговый дом ГРАНД", с. 136.
2 Мировая экономика и международные отношения. 2004. № 1, с. 36.
3Цит. за названою працею, с. 37.
4 Історія економічних учень. / За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. Підручник. Київ, 2001, С. 98.
"обгрунтований " ним закон говорить як про дію об'єктивного закону народонаселення. Водночас вона називає всі позитивні сторони його ПОГЛЯДІВ.
Що стосується самого поняття ‘‘теорія ”, то воно вживається здебільшого без обдумування, яка різниця між термінами "теорія " і "концепція ". Якщо врахувати таку різницю, то найдоцільніше послуговуватись у даному разі словами К. Маркса про "так звану теорію Мальтуса ”
; точніше про недосконалу і примітивну концепцію.
В контексті сказаного дивує висновок В. Ковальчука і М. Сарая про наявні у Мальтуса “... окремі недоліки і недостатню коректність ”, але її справедливість і актуальність в принципі
.
Англійський економіст Джеймс Мілль (1773 -1836), поділяючи положення Рікардо про трудове походження вартості, водночас помилково розглядав капітал (як минулу нагромаджену працю), як окреме джерело вартості, а також ототожнював вартість і ціну виробництва. Щодо проблеми власності, то він вважав найманого робітника і капіталіста співвласниками майбутнього товару, причому стверджував, що робітник продає живу пацю, а не робочу силу, а рівень заробітної плати нібито визначається коливанням попиту і пропозиції. На основі сказаного - занадто мало підстав відносити цього економіста до класиків політичної економії.
Водночас слід визнати, що Джеймс Мілль був засновником концепції "участі в прибутках”, яка в розвинутих країнах світу набула значного поширення. У зв'язку з цим він описав експеримент, що проводився одним підприємцем для здійснення щорічного розподілу прибутку: при цьому робітники не мали права на отримання своєї частки прибутку (набували його даше у разі виходу з асоціації); на акції не виплачувалися відсотки, внаслідок чого створювався резерв заощаджень для власників; заощаджені суми вкладувались у державні цінні папери та ін. Запровадження такої системи Джеймс Мілль вважав '‘у найвищому ступені заслуговує уваги ’’ вона вигідна не лише для зайнятих, а й сприяє покращенню соціальних відносин.
Новою віхою у розвитку світової економічної думки стало економічне вчення К. Маркса. Саме в такому порядку визначив розвиток економічної думки у світовому масштабі П. Самуельсон.
» следующая страница »
1 ... 15 16 17 18 19 2021 22 23 24 25 ... 279