по-друге, розробляється юридичний аспект цієї категорії. Найповніше ці два аспекти втілені у марксистській теорії. Так, розглядаючи сутність капіталістичної власності, К. Маркс на запитання що таке власність, писав, що на нього (запитання) "можна було відповісти тільки критичним аналізом" "політичної економії". яка охоплює сукупність цих відносин не в їх юридичному вираженні як вольових відносин, а в їх реальній формі, тобто як виробничих відносин"1. Позитивною стороною даного визначення є також характеристика капіталістичної власності через категорію "відносини ".
У немарксистській економічній літературі в ХУІІІ-ХХ ст. перевага надається юридичному тлумаченню цієї категорії. Так, представник австрійської школи політичної економії Е. Бем-Баверк, французький економіст Є. Прудон та інші вчені розглядали власність як індивідуальне відношення людини до речі. Такий погляд є звуженим варіантом концепції Гегеля, який розглядав власність як відношення людини до природи. Навіть тоді, коли представники маржиналізму трактують власність через категорію "відносини ", вони акцентують увагу лише на юридичній стороні. Так, Л. Вальрас зазначав, що "власність - це справедливе і раціональне привласнення, привласнення законне ... власність, що являється фактом закону, це право. Між фактом і правом - місце теорії моралі ... Теорія власності фіксує і визначає відносини людей, що розглядаються як юридичні особи, між собою з приводу привласнення суспільного багатства, або умови розподілу суспільного багатства між людьми в суспільстві"2. Хибним в даному положенні є і те, що власність розглядається як справедливе привласнення. Крім того, категорія привласнення розкриває власність в динаміці, в процесі руху та зміни відносин між людьми з приводу привласнення різних об'єктів.
Американський соціолог і економіст Т. Веблен вважав, що в основі виникнення приватної власності лежать насилля й обман, а "сам факт
' Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 16, с 26.
2 Вальрас Леон. Элементы чистой политической экономии или Теория общественного багатства. М.: 2000.
власності дає змогу класу підприємців привласнювати кращу частину продукції суспільного виробництва". Він також обгрунтував ідею про відокремлення власності від контролю в сучасній корпорації, яку пізніше емпірично намагались довести американські економісти А. Берлі та Г. Мінз. Дж. Кейнс також дотримувався думки, що власність відокремлена від керівництва підприємством. Поряд з таким розумінням власності деякі західні вчені (Дж. Комонс та ін.) виділяють в ній речовий аспект (або "фізичну форму", за термінологією Дж. Комонса) і юридичний аспект (йдеться про таку форму права власності, як "власність на робоче місце").
З появою корпорацій як принципово нової форми підприємства Г. Мінз стверджував, що відбулася зміна і в юридичних інститутах і що це вимагає перегляду самого поняття власності, нової точки зору на природу приватної власності. Зокрема, відбувається широке розсіювання власності корпорацій серед мільйонів акціонерів. Ця точка зору є складовим елементом теорії народного капіталізму, висунутої ще в XIX ст. економістами Бастіа, Кері та ін. На необхідності модифікації класичних понять приватної власності наголошував австрійський економіст Ф. Візер, але пояснював це встановленням рівноваги між силами конкуренції і державним регулюванням. Всупереч поглядам більшості вчених різних шкіл і напрямів, представник австрійської школи Л. Мізес антиісторично стверджував про нерозривний зв'язок цивілізації та приватної власності.
У поглядах сучасних західних економістів на проблему власності помітний значний вплив наведених точок зору. Так, Л. Мізес розглядає власність як суто фізичне відношення людини до речі, незалежно від суспільних відносин між людьми. А. Берлі зазначає, що "власність є, по суті, відношенням між індивідом (або, можливо, групою індивідів) і реальною відчутною й невідчутною річчю". Він також стверджує, що власність, яка розглядається теоретично, має дві групи властивостей, характерних ознак. З одного боку, вона може бути засобом створення благ, розвитку виробництва, з іншого -дає змогу отримувати насолоду споживати блага. Інший американський економіст М. Розбард запевняє, що "власність - це, в кінцевому підсумку, контроль за ресурсами ". Серед західних учених певного поширення набули погляди про те, що відносини власності нині не є визначальними, що таку роль відіграють відносини розподілу, економічна влада тощо. Так, американський економіст Дж. Гелбрейт підміняє відносини власності поняттям влади. Такі погляди є певною мірою конструктивні, оскільки автори намагаються з'ясувати сутність власності, її сучасні форми,
» следующая страница »
1 ... 108 109 110 111 112 113114 115 116 117 118 ... 279