Інвестознавство

•      наявність сприятливого психологічного клімату;

•      рівень розвитку ринково — конкурентного режиму;

•      надійність захисту прав підприємця;

•      рівень державної підтримки.

Несприятливе середовище складається при відсутності вищезга­даних умов. Частково сприятливе середовище виникає в разі не­стійкості економіки і стану суспільства. Підприємницьке середовище постійно змінюється під впливом різноманітних циклічних і нециклі- чних впливів. Циклічні чинники розділяються на еволюційні і хвильові, а нециклічні — постійно діючі і непостійно діючі.

Еволюційні фактори це необернені чинники, які при відсутності інших впливів діють у визначеному одному і тому ж напрямку (напри­клад, тенденція росту населення, зростання загального обсягу вироб­ництва).

Хвильові чинники змінюють підприємницьке середовище в різні проміжки часу з однаковим або схожим збігом обставин (наприклад, продуктивність праці, ціни, відсотки на капітал, відсоток безробітних тощо).

Постійно діючі нециклічні чинники займають зміну рівня економіч­ного розвитку, науково-технічний прогрес, монополізацію, державне регулювання, мілітаризацію економіки, конкуренцію. Непостійно діючі — сезонні коливання, соціальні конфлікти, політичні кризи, стихійні катаклізми.

Рушійною силою розвитку бізнесу є потреби і особистий еконо­мічний інтерес, який лежить в основі потреб.

Розвиток бізнесу неможливий без забезпечення відповідних умов його функціонування. Вони забезпечують законодавчу і нормативну базу, конкурентне середовище, ринкову інфраструктуру та стимули підприємницької діяльності.

Методологічною основою підприємництва є теорія ринкового гос­подарювання.

Ринок — це форма функціонування економіки, а ринковий ме­ханізм є важливим регулятором господарського розвитку.

Функціонування ринкового механізму передбачає деякі умови, які дозволяють зробити важливі висновки відносно характеру, типу та рівня організації ринку:

•      самостійність і свобода дії суб’єктів господарювання;

•      можливість самостійно розміщувати замовлення;

•      вільно розпоряджатися власними прибутками;

•      відповідальність за використання ресурсів, можливі збитки і не­ефективні рішення;

•      можливість взаємного вибору партнерів на ринку;

•       конкуренція, як наслідок достатньої кількості виробників і спо­живачів товарів.

Формування підприємницького середовища і ефективного ринко­вого механізму потребує прийняття комплексу заходів, пов’язаних з:

1)     роздержавленням і приватизацією;

2)      реформуванням фінансової, кредитно — грошової системи та ціноутворення;

3)     демонополізацією економіки;

4)      створенням ефективної системи захисту населення.

Формування ринкового середовища передбачає також заохочен­ня такої діяльності податковими пільгами, прямими державними до­таціями, фінансуванням важливих інноваційних проектів.

Конкретизація інвестиційної стратегії за періодами її реалізації передбачає встановлення послідовності і термінів досягнення окремих цілей і стратегічних завдань. У процесі цієї конкретизації забезпечуєть­ся зовнішня і внутрішня синхронізація у часі. Зовнішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації інвестиційної стратегії з загаль­ною стратегією економічного розвитку корпоративної структури, а також із прогнозованими змінами кон’юнктури інвестиційного рин­ку. Внутрішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації окремих напрямків інвестування між собою, а також з формуванням необхідних для цього інвестиційних ресурсів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87  ... 224