Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

2.  У подоланні бюрократизації державного апарату важлива роль відводиться забезпеченню стабільної, прозорої та зрозумілої людям еко­номічної й соціальної політики держави, запровадженню відкритих кон­сультацій органів виконавчої влади з представниками суб’єктів господа­рювання, налагодженню співпраці між владними структурами та засоба­ми масової інформації, громадськими інституціями, поширенню об’єктивних даних про економічну ситуацію в державі, кон’юнктурні процеси, законодавчу, нормативну базу тощо.

Інституювання ринкових механізмів. Формування ефективного конкурентного середовища

Утвердження в економіці критичної маси ринкових перетворень пе­редбачає всебічне вдосконалення вже діючих ринкових механізмів. Цей процес має бути постійним і неперервним, співвіднесеним з потребами господарської діяльності. На новому етапі ринкових реформ найбільшої ваги набувають такі чинники:

1. Розвиток конкуренції, посилення її впливу на ціноутворення, по­силення державного регулювання суб’єктів природних монополій, підви­щення прозорості їх діяльності, формування конкурентного середовища на ринках енергоносіїв, сільгосппродукції, транспортних перевезень, зв’язку, житлово-комунальних послуг, розміщення державного замов­лення, централізованих капіталовкладень тощо. Актуалізується не­обхідність скасування пільг та преференцій окремим суб’єктам госпо­дарської діяльності, вирівнювання умов конкуренції на регіональному та місцевих рівнях, удосконалення правових механізмів добросовісної конку­ренції. Спроможність держави не тільки визначати, а й гарантувати єдині “правила гри” для всіх суб’єктів господарювання, проводити дієву кон­курентну політику є основою інвестиційної привабливості економіки, головним чинником її стабільності.

2. Поглиблення відповідно до критеріїв ЄС лібералізації всіх сфер економічної діяльності. Такий підхід не суперечить логіці посилення дієздатності держави, а навпаки, органічно з цим поєднується. Глибока і всебічна лібералізація має стати основою інвестиційної привабливості української економіки, її демократизації та системного оздоровлення. Перехід до ліберальнішої моделі економічного розвитку має визначити магістральний напрям ринкових реформ у наступному десятиріччі.

Удосконалення відносин власності.

Зміцнення позицій приватної власності та налагодження корпоративного управління

1.  До ключових завдань належить упорядкування відносин власності, забезпечення необхідної правової та політичної підтримки і надійного захисту прав приватної власності, яка утверджує свої позиції, створення сприятливих умов для нагромадження національного капіталу, зміцнен­ня його конкурентних позицій, формування ефективного власника на приватизованих підприємствах. Якщо в попередньому десятиріччі ос­новні акценти в цій сфері робилися на кількісних перетвореннях, то те­пер, коли сформовано критичну масу приватної власності, на перший план виходить надання реальних гарантій її недоторканності. Це передбачає, зокрема, створення і забезпечення ефективного функціонування держав­ної системи реєстрації прав на нерухоме майно.

2. Серед основних завдань наступного десятиріччя — суттєве вдоско­налення механізмів корпоративного управління, реалізації та демократи­зації акціонерної власності, удосконалення законодавства та судової прак­тики в частині забезпечення гарантій прав акціонерів, насамперед дрібних. Потрібні більш цілеспрямовані та ефективні зусилля держави в захисті та реалізації майнових прав громадян, забезпеченні недоторканності їхньої власності на житло, земельні ділянки, акції та банківські вклади.

Держава зобов’язана забезпечити всі передумови для зміцнення по­зицій власності споживчої кооперації, яка змінила свою природу, адапту­валася до ринку і зберігає свою нішу за якісно нової економічної ситуації.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 78 79 80 81 82 8384 85 86 87 88  ... 224