Економічна теорія

Моральне зношування першого виду зумовлене появою дешевшого та досконалішого устаткування внаслідок підви­щення продуктивності праці.

Моральне зношування другого виду зумовлене винайден­ням нових якісних засобів праці, що призводить до старіння застосовуваних елементів основного капіталу.

Засобом компенсації зношування основного капіталу є амортизаційні відрахування.

Амортизаційні відрахування — щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відра­хування є частиною валових витрат підприємства. Водно­час вони виступають джерелом відшкодування зношуван­ня основних засобів, утворюючи фінансові передумови інве­стування. Саме тому система амортизаційних відрахувань є важливим чинником підвищення ефективності суспіль­ного виробництва.

Амортизаційний фонд — грошовий фонд, призначе­ний для відновлення вартості спожитих елементів основ­ного капіталу, які вибувають із виробничого процесу в міру свого фізичного та морального зношування.

Норма амортизації — виражене у відсотках відношен­ня річної суми амортизації до вартості елементів основно­го капіталу.

де Ш — норма амортизації; К— початкова вартість основного капіталу; Р — затрати на ремонт обладнання; Л — ліквідаційна вартість засобів праці; п — нормативний строк служби основного капіталу.

Норма амортизації є найважливішим економічним ва­желем амортизаційної політики держави. Через рівень норм та диференціацію їх релютується швидкість обороту основного капіталу, інтенсифікується процес його відтво­рення та стимулюється впровадження досягнень науково- технічного прогресу.

Основні методи амортизації

Лінійний метод — метод рівномірного списання вар­тості основного капіталу впродовж усього періоду його ви­користання відповідно до встановлених строків функціо­нування засобів праці. Цей метод побудований на визна­ченні прямої залежності між зношуванням і строком служ­би засобів праці.

Метод прискореної амортизації, пов'язаний із зави­щенням норм амортизації та штучним скороченням нор­мативного строку функціонування засобів праці або за­стосуванням підвищених розмірів амортизаційних відра­хувань з наступним відповідним зниженням їх з метою запобігання втратам, зумовленим можливим моральним зносом основного капіталу.

У цьому випадку застосовуються:

а)  незмінна річна норма амортизації відносно залишко­вої вартості засобів праці, яка поступово зменшується;

б) поступове скорочення річних норм амортизації віднос­но початкової вартості основного капіталу в міру подовжен­ня строків його функціонування.

Прискорена амортизація активізує виведення з експлу­атації фізично зношеного і морального застарілого устат­кування і дає змогу динамічно підходити до відтворення основних засобів з урахуванням фактора часу та тенденцій розвитку науково-технічного прогресу.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Основні терміни і поняття

Капітал. Людський капітал. Інвестиції у людський ка­пітал. Власний і залучений капітал. Постійний і змінний капітал. Реальний і фіктивний капітал. Основний і оборот­ний капітал. Витрати виробництва. Зовнішні та внутрішні витрати. Альтернативні витрати. Витрати фірми у корот­костроковому та довгостроковому періодах. Прибуток, бух­галтерський та економічний прибуток. Нормальний при­буток. Монопольний прибуток. Маса і норма прибутку. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Швидкість обороту капіталу. Фізичне та моральне зношування основ­ного капіталу. Амортизація. Норма амортизації. Аморти­заційні відрахування. Прискорена амортизація.

Контрольні запитання і завдання

1.        Чому капітал функціонує як авансована товарно-гро­шова вартість?

2.      У чому полягає соціально-економічна сутність капіталу?

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 104 105 106 107 108 109110 111 112 113 114  ... 246