«Его» - посередник між стимулами, які йдуть як із зовнішнього середовища, так і з глибин організму, з одного боку, а також відповідними рухомими реакціями - з іншого. До функцій «его» належать самозбереження організму, відбиття досвіду зовнішніх впливів у пам'яті, запобігання загрожуючим впливам, контроль над вимогами інстинктів (що виходять з «ід»).
3. «Супер-его» (над-Я) - є джерелом моральних і релігійних почуттів, яке контролює і карає. «Супер-его» - продукт впливів, що виходять від інших людей. Воно виникає в ранньому дитинстві і залишається майже незмінним у наступні роки. Над-Я утворюється завдяки механізму ідентифікації дитини з батьком, який є для нього моделлю. Якщо «его» прийме рішення чи зробить дію на користь «ід»,
але всупереч «супер-его», тоді «ід» відчує покарання у вигляді ефорів совісті, почуття провини. Оскільки над-Я бере енергію від «ід», над-Я часто діє жорстоко. Від напружень, які відчуває під впливом різних сил, его рятується за допомогою спеціальних «захисних механізмів» - витіснення, раціоналізації, регресії, сублімації тощо.
Витіснення - означає не довільне усунення зі свідомості почуттів, мислей і прагнень до дії. Переміщуючись у сферу несвідомого, вони продовжують мотивувати поведінку, чинять на нього тиск, переживаються у вигляді почуття тривожності.
Регресія - спускання на примітивніший рівень поведінки чи мислення.
Сублімація - єдиний позитивний захисний механізм, шляхом якого заборонена сексуальна енергія, переміщуючись на несексуальні об’ єкти, розряджається у вигляді діяльності, прийнятної для індивіда і суспільства. Різновидом сублімації є творчість.
Учення Фрейда стало відомим завдяки тому, що проникло в таємниці безсвідомого. Він відкрив складні, конфліктні відносини між свідомістю і неусвідомлюваними психічними процесами, що відбуваються поза поверхнею свідомості, по якій ковзає погляд суб’єкта під час самоспостереження. Сама людина не має перед собою прозорої, ясної картини складного механізму власного внутрішнього світу з усіма його течіями, бурями, вибухами. Тут на допомогу покликаний прийти психоаналіз із його методом «вільних асоціацій». Відповідно до біологічного стилю мислення Фрейд виокремив два інстинкти, які рухають поведінку:
1. Інстинкт самозбереження.
2. Сексуальний інстинкт, який забезпечує зберігання не
індивіда, а всього виду (лібідо).
Несвідоме трактується як сфера, насичена енергією сліпого інстинкту, лібідо, що не знає нічого, окрім принципу задоволення, яке людина відчуває, коли ця енергія розряджається. Досліджуючи свої власні снобачення, Фрейд дійшов висновку, що «сценарій» снобачень, ніщо інше, як код таємних бажань, що задовольняється в образах-символах цієї форми нічного життя.
Ідея полягає у тому, що на наше повсякденне життя впливають неусвідомлені мотиви («Психопатологія повсякденного життя», 1901 р.). Різні помилкові дії, забування імен, описки за звичай прийнято вважати випадковостями. Фрейд визначив, що в них проявляються скриті мотиви, тому що нічого випадкового у психічних реакціях людини немає - все причинно обумовлено. В іншій роботі («Гостроум і ставлення до безсвідомого», 1905 р.) він інтерпретує жарти і каламбури як розрядку напруги, створеної обмеженнями, які накладають на свідомість індивіда різні соціальні норми.
Значну увагу Фрейд приділяв виявленню рухомих сил, які зсередини дають спрямованість людського розвитку. Такими рухомими силами у психоаналітичному вченні визнаються потяги, ваблення людини. На розкриття їхньої природи спрямовувались основні зусилля.
Фрейд вважав, що «потяги, а не зовнішні подразники є справжніми двигунами прогресу»12 і, що «подражнення потягів виходять не із зовнішнього світу, а зсередини організму».
» следующая страница »
1 ... 46 47 48 49 50 5152 53 54 55 56 ... 171