- стиль керівництва на підприємстві;
- політика підприємства;
- ступінь безпосереднього контролю (за роботою, термінами виконання поставлених завдань, процесу виконання);
- міжособистісні відносини у колективі (внутрішнє середовище).
2. Потреби, пов'язані з мотивувальними факторами:
- зміст праці;
- можливість кар’єрного, професійного росту (просування по службі);
- повага, визнання, схвалення результатів роботи;
- успіх;
- можливість творчого росту;
- високий ступінь відповідальності;
- самореалізація у процесі праці.
Згідно з теорією Герцберга, наявність чинників умов праці не буде мотивувати працівника. Чинники умов праці будуть лише запобігати появі у працівника почуття незадоволеності роботою. Для досягнення мети мотивації необхідно забезпечити йому наявність мотивувальних чинників.
На практиці, для ефективного використання теорії Герцберга необхідно дати можливість працівнику самому визначити, чому він надає перевагу, і скласти перелік мотивувальних чинників.
Для усвідомлення того, що впливає на мотиваційну поведінку людини на біологічно-психологічному рівні, звернув увагу К.К. Платонов. Саме він зосередив увагу на співвідношенні біологічного і соціального в людині.
За Платоновим, згідно зі ступенем зростання і розвитку організму у людини з’ являються нові безпосередньо біологічно обумовлені потреби. Наприклад, потреба у спокої періодично поповнюється потребою у русі, грі, дії, трудовій діяльності. Перед потребою у грі виникає потреба пізнання. В результаті розвитку ендокринних залоз з’ являється статева потреба. Старіння ж організму призводить до втрати не лише статевої потреби, а й видозмінює потребу у праці, пізнанні, русі.
Платонов відзначає, що існують взаємовідносини потреб (що доволі не завжди враховуються), які відображають біологічну потребу організму і соціальну потребу особистості. Це означає, чим примітивніша біологічна потреба, тим більш негайне («цієї ж хвилини») прагнення до задоволення потреби. Наприклад, ви дуже довго робите якусь нецікаву вам роботу (ця потреба зростає дуже повільно), але коли вам пропонується прийняти якесь рішення на вашу користь, ви негайно це робите (миттєве виникнення і реалізація потреби). Але ця закономірність не абсолютна. Учений пов’язує спільність біологічних потреб з емоціями, що знаходить відображення в теорії 8-Я (стимул- реакція). Стимул же визначається Платоновим як об’ єктивно існуюче і відображене людиною явище [62].
Цікавою є концепція особистості А.Н. Леонтьєва (1971). Згідно з його теорією особистість людини характеризується через ієрархію мотивів діяльності: кожен суб’єкт має свою, індивідуальну організацію мотиваційної сфери, і це входить у дисонанс з ієрархією потреб А. Маслоу.
Соціально-психологічні теорії досліджували взаємозв’ язок людини і суспільства. На відміну від фрейдистських теорій суттєвішими детермінантами особистості вважаються соціальні змінні, а не біологічні, і мотивація поведінки спрямована на задоволення соціальних потреб.
Прикладом соціально-психологічної теорії може бути система Хорні. Згідно з теорією поведінка людини випливає з трьох основних міжособистісних спрямувань (прагнень):
- поступливості;
- агресивності;
- відособленості.
Поступливі люди залежать від оточуючих і потребують їхньої любові і прихильності. Вони йдуть за кимось.
» следующая страница »
1 ... 48 49 50 51 52 5354 55 56 57 58 ... 171