Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

•       активізація тіньової діяльності об’єктивно формує економічні, організаційні, політичні передумови для виникнення та розвитку орга­нізованої злочинності, системи «п’ятої влади»;

•      розвиток тіньової економіки спричиняє соціальну та моральну де­градацію суспільства, сприяє масовому розкладу молоді, широких кіл на­селення країни, поширенню кримінальної субкультури, подальшому зни­женню рівня життя населення, знищує соціально корисні цінності су­спільства, потяг людей до суспільнокорисної праці взагалі та підприємницької діяльності зокрема;

•      існування тіньових економічних процесів обмежує обсяги нако­пичення капіталу внаслідок існування надлишкового його використання для паразитичного споживання криміналітетом та обмеження його інвес­тування всередині країни через кримінальний експорт в інші країни, справ­ляє негативний вплив на залучення іноземного капіталу у зв’язку з фор­муванням кримінального середовища в країні;

^•       тіньовий економічний сектор активно руйнує систему управління держави, підприємницького сектора, призводить до їх переродження, по­силення антисоціального спрямування. На наш погляд, це головна загро­за суспільств з боку економічної злочинності.

Однак слід зазначити, що різні сегменти тіньової економіки як си­стеми є асиметричними щодо рівня загроз економічній безпеці, вони ма­ють різний потенціал щодо чинника генерації масштабних тіньових про­цесів. Так, значна частина тіньових сегментів, які належать до нефор­мальної економіки, у розпал кризових явищ державного управління виконали певну позитивну функцію щодо демпіювання кризових ударів, наслідків високого рівня фіскального тиску на ординарні підприємницькі структури через перекладання на них фінансової відповідальності інтег­рованих у владу підприємницьких структур.

Україна є не єдиною країною у світі, що стикається з проблемами тіньових капіталів і доходів. За оцінками ОЕСР, тінізація економіки у світі за останні п’ять років збільшувалася щороку на 6,2%, тоді як загаль­не економічне зростання становило в середньому 3,5%. Сьогодні FATF оцінює реальні обсяги тіньової економіки у високорозвинених країнах на рівні 17% ВВП, у країнах, що розвиваються, — 40% ВВП, у країнах з перехідною економікою — понад 20% ВВП. Так само глобальною пробле­мою, що періодично загострюється, є втеча капіталів (capital flight) за кор­дон.

За висновками зарубіжних експертів, Україна належить до країн з найбільш тінізованою економікою. Рівень її тінізації, за їх розрахунка­ми, становить близько 50%. Для порівняння: серед країн колишнього СРСР найвищий рівень тінізації мали Грузія — 63% ВВП та Азербайджан

—59%, Росія — 41%. За оцінкою Державного комітету статистики Украї­ни, рівень тіньової діяльності, врахованої у складі ВВП України, стано­вить близько 20%. Вітчизняними фахівцями рівень тіньової економіки в Україні оцінюється у діапазоні 40—50% ВВП. У Посланні Президента Ук­раїни до парламенту (березень 2004 р.) стверджується, що «рівень тіньо­вого сектора економіки до загального ВВП зріс з 23% у 1992 р. до свого максимуму 40% у 1997 р». За оцінками глави держави, «починаючи з 1997—

¹⁹⁹⁸      рр. масштаби тіньової економіки дещо знизилися. Нині вони ста­новлять 35%».

Для моніторингу потенційних загроз суспільству з боку економічної злочинності та тіньової економіки велике значення має аналіз причинно- наслідкових зв’язків між рівнем криміналізації економіки та їх негатив­ними соціально-економічними наслідками. Так, О.В.Турчинов пропо­нує для аналізу цього зв’язку використовувати коефіцієнт тінізації еко­номіки К_т.

 Він являє собою відношення частки, яку займає тіньовий сектор у реальному валовому внутрішньому продукті (тіньовий ВВП), до реального ВВП:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 28 29 30 31 32 3334 35 36 37 38  ... 350