Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Подібна експортна орієнтація, як правило, продукує утворення цілої гами господарських прикордонних форм — спільних підприємств, пря­мих іноземних інвестицій, портфельних інвестицій, вільних економіч­них зон тощо, які експортну орієнтацію економіки підкріплюють актив­ним залученням до експортного виробництва іноземного капіталу (при створенні в країні відповідного сприятливого інвестиційного клімату). У багатьох країнах модель експортоорієнтованої економіки включала й еле­менти імпортозаміщення, що, зокрема, виявлялося у захисті продукції ряду елітних експортоорієнтованих галузей високими ввізними митами.

Успішне використання експортоорієнтованої моделі в одній з моди­фікованих її версій (разом з обмеженням доступу конкуруючих товарів і капіталів на внутрішній ринок) в Японії, потім у Південній Кореї спри­чинило широке застосування її в Китаї та інших великих країнах Азії та Латинської Америки. Однак найбільш глибоке системне її застосування у чистій версії було здійснене в нових індустріальних країнах, середні та малі розміри яких дозволяли створювати більш інтегровані навколо еліт­ного ядра індустріальні структури. Насамперед це стосується таких кос­мополітичних фінансових центрів, як Сінгапур та Гонконг. Незважаючи на певні наявні проблеми, пов’язані з участю їх як країн прикордонної (фінансової) економіки у сучасному глобалізованому процесі, їх недо­статню захищеність перед глобальною нестабільністю, вони продемонст­рували переваги моделі, яка виявилась передовсім у високих темпах еко­номічного розвитку.

У діючій національній експортноорієнтованій (під потреби парази­тичного елітного сектора) моделі розвитку зовнішньоекономічної діяль­ності набули масштабного поширення тінізуючі процеси, зросли фактори посилення дефіцитності найважливіших ресурсів, зокрема грошей, робо­чої сили, повною мірою реалізовані механізми відтворення криміноген­ного потенціалу цього сектора. У зв’язку з цим стійко відтворюється і недосконалість, низька ефективність механізмів державного управління, зокрема законодавчого забезпечення контролю за зовнішньоекономіч­ною сферою, в тому числі механізмів валютного регулювання. Внесення змін у чинні законодавчі та нормативні акти, їх прийняття відбувається з великим часовим лагом запізнення по відношенню до виникнення та ак­тивізації потужних криміногенних процесів. Так, як відомо, чинне зако­нодавство та проект Закону України «Про валютне регулювання» декла­рують мету поповнення валютних фондів, насичення валютного ринку України, підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв’язків, зни­ження рівня тінізації зовнішньоекономічних операцій тощо. Однак ре­ально зазначене законодавство задекларованим цілям не відповідає, ве­лика кількість законодавчих та нормативних актів, їх суперечливість, неінкорпорованість нормативного масиву ускладнюють виконання та контроль за повнотою і своєчасністю розрахунків за експортно-імпорт­ними угодами, створюють можливість відтоку валютних коштів за кор­дон, забезпечують функціонування механізму тінізації та стимулюють зростання криміногенного потенціалу зовнішньоекономічних відносин.

Так, розроблюваний проект Закону України «Про валютне регулю­вання» фактично повторює (за деякими винятками) вже давно діючі акти: Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулюван­ня і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. із змінами і доповнення­ми, внесеними Законом України від 25 листопада 1993 р. № 3651-ХІІ, від 28 січня 1994 р. № 3891-ХІІ, від 11 квітня 1995 р. № 139/95-ВР, Інструк­цію НБУ за № 139 від 16 червня 1994 р. «Про порядок здійснення розра­хунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умо­вах відстрочки платежів чи поставок». Він не вдосконалює існуючий ме­ханізм валютного контролю. Законопроект не враховує цілий комплекс об’єктів контролю, технологічні особливості їх функціонування і адек­ватну їм систему засобів та методів контролю, які здатні створити цілісну інфраструктуру механізму контролю від етапу реєстрації різних видів зов­нішньоекономічної діяльності до етапу надходження валютної виручки при експорті або виконання умов контракту за проплаченою імпортною угодою.

 

« Содержание


 ...  250  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я