Суть даної моделі економічного розвитку виявляється у протекціоністській політиці держави по відношенню до елітного сектора національної економіки, яка часто підкріплюється державною монополією зовнішньої торгівлі і неконвертованістю національної валюти. Протекціонізм забезпечує розвиток імпортозаміщуючим галузям, що формують власний елітний сектор, монополія ж (повна або часткова) зовнішньої торгівлі забезпечує послаблення чи повне усунення конкуренції вітчизняним товарам з боку іноземних виробників, а неконвертованість національної валюти перешкоджає вивезенню (втечі) національного капіталу, акуму- люючи його на внутрішнє інвестування.
Вибір на користь імпортозаміщуючої моделі пов’язаний з намаганням держави подолати існуюче глибоке відставання у технологічному розвитку порівняно з найбільш розвинутими індустріальними країнами, встановлювати завдяки можливостям політики протекціонізму насамперед для елітного сектора систему пріоритетів розвитку. Як відзначалося вище, поява пріоритетних цілей розвитку завжди є результатом торгу між впливовими групами і виявляється у формуванні на даний час нового елітного угруповання. Ресурсне (як і політичне, правове, адміністративне, ідеологічне) забезпечення його функціонування завжди призводить до певного обмеження інтересів представників ординарних структур, асиметричного прояву дефіциту в забезпеченні останніх. В умовах імпортозаміщуючої моделі розвитку система дефіцитів може трансформуватися у систему гостродефіцитного розвитку, особливо коли на позицію елітного сектора був висунутий ВПК (що було особливо характерним для країн так званого соціалістичного табору). У свою чергу система гостродефіцитного деформованого розвитку сформувала потужну підойму для тотальної тінізації економіки. Тим часом стратегія подолання дефіцитності, а разом з нею і суттєве послаблення тіньової складової економічного життя завдяки регулюванню елітного сектора, обмеження паразитизму в його розвитку є одним із найважливіших загальних завдань реформації державного управління, підвищення його ефективності, зокрема розвитку механізму економічної безпеки держави
.
Імпортозаміщуюча модель сприяє створенню відносно потужного багатогалузевого народногосподарського комплексу з рядом найбільш сучасних виробництв. Однак вона не в змозі ефективно виконувати свою функцію — створення та постійного відтворення ефективної елітної структури в умовах зростання міжсекторного розриву та широкого розгортання галузевої структури за умов сучасної науково-технічної революції, необхідності мобільного реагування на швидке старіння колишніх елітних галузей, їх виведення з індустріальної структури і запровадження новітніх галузей, що виходять на рівень елітних. Крім того, у зв’язку з тим, що ця модель особливо при орієнтації елітного сектора головним чином на потреби ВПК, продукує сильні новітні ізоляціоністські тенденції, це ще більше прискорює процес старіння індустріальної структури та її ядра — елітного сектора.
Імпортозаміщуюча модель, особливо у фазі свого занепаду, активно сприяє розвитку вторинних ознак дефіцитності, перетворенню певних сфер економіки на тотально тінізовані, спричиняє найінтенсивніший розвиток загальних тіньових процесів. Режим функціонування елітного сектора набуває стійких тінізаційних властивостей, паразитичних рис. Ця модель є скоріш перехідною від моделей традиційної економіки, побудованої на сильних ізоляціоністських тенденціях, до моделей більш відкритої економіки. Такою слід вважати експортоорієнтовану модель.
Дана модель розвитку склалася ще в минулому столітті в найбільш розвинутих країнах, наприклад, Великій Британії, а потім знайшла широке коло прибічників в інших країнах, які ставали на шлях наздоганяючого розвитку у другій половині XX століття. Особливість цієї моделі розвитку виявляється в орієнтації елітних галузей переважно на зовнішній ринок. Це примушує як необхідний базовий атрибут їх функціонування закладати їхню високу зовнішню (і внутрішню) конкурентоспроможність.
» следующая страница »
1 ... 244 245 246 247 248 249250 251 252 253 254 ... 350