.
Економічне супроводження розбудови елітного сектора в Україні потребує переведення на значно вищий щабель вирішення проблеми
дієздатності держави. Нині, коли на перше місце виходять завдання економічного зростання, забезпечення структурної та інноваційної трансформації індустріальної структури країни, проблема зміцнення регулятивної функції держави в цьому процесі стає ключовою. Підвищення дієздатності держави у сфері економіки має оцінюватися насамперед з позицій вирішення одного з глобальних завдань системних перетворень — системної перебудови економіки, посилення її ринкової трансформації, в тому числі і в першу чергу — її елітного сектора. Держава має взяти на себе основний тягар і бути максимально активною і ефективною у вирішенні цих ключових завдань ринкової трансформації, зміцненні конкурентних позицій елітного сектора, розвивати жорстку, справді «залізну» конкуренцію насамперед у її елітній складовій, чинити жорсткий опір її монопольним проявам, підриваючи таким чином економічний базис олігархії. За радянських часів ВПК — елітний сектор економіки на той час — забезпечував виробництво зброї на рівні кращих світових зразків саме за рахунок створення жорсткої конкуренції виробників у цьому секторі.
Таким чином, елітний сектор України повинен стати базисом, локомотивом реального реформування економіки, відправним пунктом її трансформації з урахуванням цивілізаційних особливостей, подолання тінізуючих тенденцій до архаїзації.
3. Необхідність розбудови конкурентно-ринкового середовища в діяльності елітного сектора
Для нашої країни японський досвід усунення паразитичних елітних структур, забезпечення конкурентних переваг своїх експортерів і розвитку конкуренції всередині національного економічного простору має надзвичайне значення. Наприклад, при дослідженні стратегічних рішень щодо взаємодії з ЄС, ЄврАзЕС, ЄЕП, СТО і т.ін. головне значення мають не так географічна чи договірна приналежність до того чи іншого угруповання або об’єднання, як проблема альтернативних потенціалів власної конкурентоздатності, довгострокового забезпечення ніши країни у гло- балізованому світі1. Саме досягнення макроекономічної конкурентоспроможності економіки країни, яка, безумовно, передбачає її транспа- рентність, має виключне значення для забезпечення економічної безпеки країни, а з нею і подолання потужних тінізаційних процесів. Сучасне
71-е місце України за рівнем конкурентоспроможності її бізнесу серед інших країн світу обумовлено, передовсім низьким рівнем організації державного управління щодо ефективних структурних реформ, наявністю високого рівня монополізації її економіки, пануванням олігархічних структур, а звідси і високим рівнем тінізації ними економічних процесів.
Поняття «макроекономічна конкурентоспроможність країни» має ключове значення для аналізу засад забезпечення економічної безпеки країни, а разом з нею і подолання потужних тінізаційних процесів. Це поняття охоплює не тільки конкурентоспроможність якихось окремих сегментів національної економіки, навіть з елітного її сектора, але конкурентні переваги всього господарського комплексу в цілому, а також глибину структурно-інвестиційних реформ в економіці, нарешті, якість законодавчого, правоохоронного чи політичного їх забезпечення. При недостатній конкурентоздатності економіки країни відносини з будь-яким із стратегічних партнерів — ЄС чи Росією — не стануть взаємовигідними, а будуть для України відносинами перерозподілу вартості її продукту на користь сильнішого, перетворення національного економічного простору на периферійну, тіньову зону. Взаємодія економічних і політичних систем різного рівня розвитку неминуче веде до асиметричного використання більш розвинутим партнером ресурсів і активів більш слабкого.
» следующая страница »
1 ... 232 233 234 235 236 237238 239 240 241 242 ... 350