Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Левова пайка пільг при імпорті у БЕЗ та ТПР в Україні припадає на товари продовольчої групи, тобто групи, яка не належить до інвестицій­ної. Саме через БЕЗ та ТПР в Україну імпортується 96% м’яса та харчових субпродуктів, 56% — свинини, 17% — субпродуктів птахівництва

. Таким чином, сприятливий інвестиційний режим цих зон використовується для переведення цього режиму в режим тіньового збагачення.

Перетворення БЕЗ, як і зовнішньоекономічної діяльності в цілому, на фактор економічного зростання потребує суттєвого обмеження проце­су гібридизації влади і перетворення елітного сектора з економічної фор­ми панування олігархічних структур на форму, яка обслуговує інтереси суспільства, держави.

Бажливою ланкою тіньового механізму вилучення геоекономічної ренти елітним сектором є здебільшого тіньове переміщення геоекономіч­ної ренти з країни-продуцента у країну-реципієнт. Основною ланкою у цій системі стає комерційний банк, лоро-рахунки якого у національній валюті використовуються як інструмент незаконного переказу коштів за межі України.

Рис.4.7. Структура розподілу інвестицій у ВЕЗ та ТПР¹ станом на 01.06.02р.

За даними Національного банку України, у2000 році на рахунки типу лоро тільки комерційних банків Латвії перераховано більше ніж 1,6 млрд дол. США. При цьому на територію України товари і послуги не на­дійшли. Аналогічна картина притаманна і для лоро-рахунків російських банків. 98% всіх надходжень на лоро-рахунки здійснюється з рахунків «фіктивних» фірм

.

Слід зазначити, що в Україні понад 90 банківських установ мають ліцензії на здійснення операцій з банками-нерезидентами; на підставі от­риманих ліцензій було відкрито понад 600 кореспондентських лоро-ра- хунків. Контроль за діяльністю підприємницьких та фінансово-кредит­них структур, за зовнішньоекономічною діяльністю та за розрахунками через рахунки типу лоро, ностро з боку державних фінансових та подат­кових органів, за оцінками фахівців, є недостатнім. Внаслідок злочинної діяльності в Україні за часів реформ було отримано і потім відмито неза­конних прибутків на суму понад 100 млрд дол. США

.

Використання зовнішньоекономічної сфери у якості тіньового засо­бу дало можливість сформувати потужну мережу фіктивних комерцій­них структур, які займаються конвертацією безготівкових коштів у готі­вкову валюту, створити механізм переказу резидентами України валют­них коштів на неконтрольовані державою рахунки у закордонних банках під виглядом сплати імпортних контрактів.

На рис. 4.8 наводиться узагальнена схема оготівковування грошових коштів з одночасною їх конвертацією.

Між Замовником і Виконавцем укладається фіктивний договір на поставку товару зарубіжного виробника. Замовник здійснює переказ без­готівкових грошових коштів зі свого розрахункового рахунка на рахунок Виконавця. З метою маскування виконання зобов’язань за цим догово­ром Виконавець укладає із зарубіжною фірмою контракт на постачання товару того ж виду. Контракт, як правило, має фіктивний характер. Для виконання умов контракту необхідна валюта держави, де розташована фірма, для чого Виконавець надає у свій банк фіктивний контракт. Од­ночасно подається заявка на проведення конвертації, зарахування валют­них безготівкових коштів на валютний рахунок і здійснюється переказ грошей на кореспондентський рахунок свого банку у зарубіжному банку (рахунок «НОСТРО»).

Рис. 4.8. Схема перерахування грошових коштів за кордон на підставі фіктивного договору і одночасної конвертації

дентський рахунок українського банку у зарубіжному банку; 10 — пред’явлення векселя в зарубіжний банк; 11 — списання грошових коштів з кореспондентського рахунка українського банку в зарубіжному банку; 12 — отримання готівкових грошових коштів за векселем представником фірми-співучасниці; 13 — передача сум готівкових коштів за мінусом обумовленої винагороди представникам Виконавця і Замовника.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 197 198 199 200 201 202203 204 205 206 207  ... 350