Основною формою реалізації економічної експлуатації суспільства елітною економікою є привласнення тіньового наддоходу АДе (див. рис. 4.5), який структурно формується з трьох головних елементів: «сіро- чорних» відносин щодо доходу (тіньової дельти), який утворюється за рахунок перекладання частини своїх витрат та зобов’язань перед суспільством, державою в процесі обміну діяльністю на ординарні структури та державу — АДп = АДп1 + АДп2; тіньового та офіційного доходу, який утворюється за рахунок безпосереднього використання можливостей гібридизації влади — за рахунок отримання різного роду преференцій елітному сектору з боку держави — АДд; тіньового доходу, який утворюється при тінізації розподільчих відносин щодо частини доходу, отриманого в процесі реалізації продукції, послуг — АДр. Таким чином, величина елітного наддоходу АДе, яка має в основному тіньове походження, являє собою рівняння:
АДе = АДп + АДд + АДр.
Методом отримання елітного наддоходу є метод перекладання витрат та вилучення доходів в кількох своїх декомпозиціях, який дозволяє отримувати наддоход за рахунок вилучення різниці між реальними та офіційними доходами на основі викривлення розподільчих відносин елітною сферою з контрагентами та державою, здійснення умисного відхилення офіційної (звітної) вартості товару (послуги), який реалізовується чи придбається, від його реальної вартості (фальсифікації вартості)1.
Сировина
Рис.4.5. Схема вилучення елітним підприємством тіньового доходу із застосуванням методу тіньового перекладання витрат та вилучення доходу 1 — елітне підприємство; 2 — ординарне підприємство; 3 — держава.
Однією з декомпозицій загального методу тіньового перекладення витрат та вилучення доходу є метод перекладання витрат та зобов’язань елітного сектора на зобов’язання держави і далі на ординарні структури, утворення за рахунок цього додаткового тіньового доходу елітної структури — АДп, який складається з АДп1 та АДп2. При невирішенні проблеми відносної нероздільності фінансів елітної економіки та держави, при ен- догенності сукупних витрат і грошей можливості держави у відношенні прямого, первинного контролю бюджету і грошової емісії значно обмежені. Первинний, прямий державний контроль за рухом витрат та утворенням грошей суттєво згорнутий у зв’язку з тим, що майбутні державні витрати та їх майбутнє грошове покриття заздалегідь створені елітною економікою. Відповідно, звідси непідконтрольні державі і заходи щодо обмеження інфляції, яка при ендогенності грошей створюється шляхом підвищення цін та тарифів ланками елітної економіки, а держава тільки засвідчує це своїм грошовим забезпеченням, що відносно падає у ціні. Елітний сектор, монополізуючи дії держави щодо обслуговування своїх інтересів, перекладає на державу частину своїх боргів перед суспільством, що утворює для цього сектора додатковий доход ЛДп2, який автоматично створює державний борг і нарощує його через підвищення цін і тарифів на свою продукцію та послуги (для ординарного сектора). Проблема контролю зростання державного боргу виявляється проблемою контролю цін на продукцію елітного сектора. В умовах нероздільності фінансів держава може контролювати розмір сукупних витрат, відповідні обсяги своїх боргів та інфляцію тільки непрямим і вторинним шляхом — за допомогою контролю угод купівлі-продажу, тобто фізичної кількості спожитих підприємствами матеріальних ресурсів, заробітної плати та оптових цін купівлі- продажу. Необхідний рівень фінансового контролю за витратами елітного сектора може бути забезпечений тільки системою державного регулювання шляхом узгодження з державою цін на продукцію підприємств, у тому числі принадлежних до елітного сектора, державного визначення нормативного рівня їх прибутковості.
» следующая страница »
1 ... 185 186 187 188 189 190191 192 193 194 195 ... 350