Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Особливості тіньової невизначеності у бюджетному процесі, які були виявлені, наприклад, у 2003 році, свідчать про те, що вони скоріш є орга­нічно притаманною йому тіньовою складовою, аніж прикрим винятком з правила. Так, кілька фракцій парламенту звинуватили бюджетний комі­тет Верховної Ради і його керівництво у тіньовому перерозподілі коштів бюджету, через що гроші у розмірі близько 50 мільйонів гривень, які при­значалися для окремих регіонів, були направлені у ті, в яких балотувалися представники — суб’єкти тіньового перерозподілу.

Тіньова природа економічної конституції країни виявляється навіть у суто зовнішніх атрибутах бюджетного процесу. Аналізуючи нормативне забезпечення та його суперечності, наприклад, за 1998 рік, Рахункова па­лата зробила висновок про те, що у державі виконувалися три бюджети. Закон «Про Державний бюджет України на 1998 рік» не став єдиним ос­новним фінансовим документом для виконавчої гілки влади. Виконання видаткової частини бюджету паралельно із зазначеним законодавчим ак­том регулювалося ще двома нормативно-правовими актами — Указом Президента «Про скорочення видатків Державного бюджету України на 1998 рік» і постановою Кабінету Міністрів «Про заходи щодо впорядку­вання бюджетних видатків». Ці нормативно-правові акти не являли со­бою системи з єдиною концептуальною основою, багато в чому супере­чили один одному

. Якщо додати до цього величезний обсяг тіньових позабюджетних спеціальних фондів, то державний бюджет країни являє собою справжню тіньову полісистему.

Позабюджетні фонди—досить природний для України економічний гібридний феномен, який являє собою своєрідний двійник державного бюджету. Бюджетні організації отримують фінансування з різних дже­рел, які не є складовою офіційної транспарентної системи бюджетного процесу. Позабюджетні фонди являють собою як офіційні, так і спе­ціальні кошти, які місцеві органи влади і бюджетні організації отриму­ють і використовують для різноманітних цілей. Ці фонди поділяються на дві категорії: 1) фонди, що обслуговують потреби місцевої бюрократії (місцеві органи влади), та 2) фонди, які утворюють відомства, бюджетні організації, установи лише для своїх організацій.

Фонди, що обслуговують потреби місцевих органів влади, включа­ють широкий перелік платежів та інших коштів, які, на відміну від інших джерел фінансування, не включаються до бюджету. До цих фондів вхо­дять як цільові, так і нецільові збори. Цільові фонди охоплюють цент­ралізовані фонди, що надходять до місцевих бюджетів, наприклад, Інно­ваційний фонд, Екологічний фонд. Окрім того, позабюджетні фонди включать широке коло різноманітних платежів, зборів, штрафів і доходів, що надходять до бюджету, зокрема штрафи за порушення правил дорож­нього руху, штрафи за порушення правил торгівлі, відсотки на кошти фондів тощо.

До другої категорії позабюджетних спеціальних фондів відносять позабюджетні фонди, які формують безпосередньо самі бюджетні орга­нізації. Ці фонди включать офіційну платню, яку збирають ці організації за надання своїх послуг (часто всупереч існуючому законодавству). Так, за свідченням судді Конституційного суду О. Мироненка, у лікарняних «благочинних» фондах, статутна діяльність яких чітко не визначена і не контролюється, «крутиться близько трьох мільярдів гривень»

.

На відміну від легального держбюджету, структура тіньового спец­фонду не регламентується ніякими нормативними актами, його доходи формуються не з віртуальних, а з реальних коштів — фіксованих пла­тежів, примусових відрахувань. Якщо видатки державного бюджету рег­ламентовані законом і є об’єктом фінансового контролю, то витрати по­забюджетних фондів визначаються головним чином бюрократією на свій розсуд і є інструментом забезпечення тільки її діяльності. Ступінь «забез­печеності» тих чи інших органів влади та управління позабюджетними коштами значною мірою визначають їх рейтинг та рівень ієрархії у тіньовій поліструктурі, їх реальну владну силу. Наприклад, згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 1998 рік», фінансування ДПАУ визначено в обсязі 250 млн. грн. А за результатами 1997 року з 2 млрд. грн. донарахо­ваних до бюджету податків та штрафів на рахунки фондів ДПАУ надійшло не менш ніж 600 млн. грн. — більш ніж дворічний офіційний бюджет ДПАУ

 

« Содержание


 ...  181  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я