Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

У ході розслідування іншої кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків посадовими особами однієї з фіктивних фірм були проведені оперативно-розшукові заходи, які дозволили викрити інший конвертаційний центр. Схема діяльності даного конвертаційного центру принципово не відрізнялася від діяльності раніше відомих розкритих уг­руповань тіньовиків (див. рис. 4.4). З легальними клієнтами, яких на­лічувалося понад сто, працювали фіктивні підприємства, рахунки яких були відкриті в ряді київських банківських установ. Механізмів взає­модії легальних підприємств з конвертаційним центром через фіктивні фірми було небагато. Найпоширенішим було незаконне переведення без­готівкових коштів у готівку. Це відбувалося в кілька етапів. Клієнт на­правляв гроші на рахунок однієї з фіктивних фірм КЦ, звідти гроші пере­казувалися на рахунок банківської фіктивної фірми, де гроші через касу банку переводились у готівку і передавалися в

Фірми - прокладки в інших банках

Рис.4.3. Схема злочинної діяльності групи, яка займалася незаконною конвертацією грошових коштів

Проблема нероздільності фінансів елітного сектора та держави при паразитичній функції першого в умовах трансформаційних процесів має широку декомпозицію у вигляді більш часткових самостійних проявів, які тотально породжують соціально-економічну девіацію, нестабільність, тіньові процеси, кризовий стан економіки, системну неефективність дер­жавного управління, насамперед у бюджетно-податковій сфері.

Банк

. і

Перерахування валюти І категорії на кодовані - рахунки тіньовиків

Банк 2

Кордон України

Банк З

Перерахування коштів через систему “банк-клієнт”на розрахункові рахунки фіктивних фірм в інших банках

Перерахування коштів за кордон по фіктивних зовнішньоекономічних контрактах, або перерахування валюти II категорії

Банк 4

Легальні

СПД

Конвертаційний центр Легальні фірми

Банк 5

СПД 1

СПД 2

Фірма 1

Фірма 2

СПД З

сщщ

Контрольовані через систему “банк-клієнт” фірми “прокладки”

Видача готівкою гривні та доларів СІЛА клієнтам

Рис.4.4. Схема злочинної діяльності викритого конвертаційного центру

 2. Нетранспарентність бюджетно-фінансовоїсфери. Бюджетно-податкові важелі тиску елітного сектора на фінансову сферу

Нероздільність фінансів держави та елітного сектора обумовлює фун­кціонування багатоканального механізму тінізації. Дія цього механізму характеризується, по-перше, перекладенням боргів елітного сектора че­рез бюджетно-податкові важелі держави перекладаються на зобов’язання ординарного сектора, що виявляється, зокрема, у посиленні податкового навантаження на нього та синхронного, паралельного послаблення дер­жавної фінансової підтримки ординарних структур

; по-друге, посилен­ням економіко-адміністративних можливостей елітного сектора, який тяжіє до тіньової діяльності, здійснювати масштабні фінансові трансфер­ти, застосовувати схеми ухилення від оподаткування, допускати зловжи­вання при виконанні зобов’язань щодо повернення кредитів під гарантію уряду; використанням підпільної кредитно-банківської системи, тіньо­вої експлуатації послабленого стану економіки країни тощо; по-третє, зву­женням транспарентних можливостей для виживання ординарного сек­тора, не тільки втратою ним підтримки з боку держави, а й навпаки поси­ленням обмежень з її боку — фіскально-адміністративного тиску на ординарну економіку. Все супроводжується потужним розвитком з боку елітної економіки неекономічних методів конкуренції тощо.

Надлишкове податкове навантаження видається одним з найбільш криміногенних факторів, що стимулюють зростання тіньової економіки, в тому числі те, яке виходить від елітної її частини. Так, стан податкової системи обумовлює становище, при якому структура податкових вилу­чень не відповідає структурі доходів суб’єктів господарювання, податко­ве навантаження через наявність елітного сектора і деформації ним еко­номічного простору розподілене нерівномірно. Промисловість України, яка виробляє 39 відсотків ВВП, сплачує 53,8 відсотка всіх податків. У той же час внесок банківського і торгового секторів, які частково можна відне­сти до елітної частини економіки, не відповідає їх реальним фінансовим можливостям і потребує аналізу на рівні диференціації економіки за рівнем їх елітності та наближення до влади (гібридизації). Наприклад, торгівля, що дає офіційно 8,6 відсотка ВВП, вносить до бюджету лише 3,1 відсотка податків

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 172 173 174 175 176 177178 179 180 181 182  ... 350