.
Водночас про існуючу недосконалість, несправедливість вітчизняного податкового законодавства, поширення впливу на нього політичних, корпоративних, корупційних та інших факторів свідчить наявність великого обсягу податкових пільг, масове надання пільг в оподаткуванні окремим суб’єктам підприємницької діяльності. Найінтенсивніше обсяг пільг у вітчизняній економіці зростав протягом 1997 — 2000 рр. — у 2,4 раза, тоді як обсяги доходів зведеного бюджету за цей самий час збільшилися у
1,7 раза. З 1998 року з’являється тенденція, за якої обсяг наданих пільг перевищує сумарні надходження до зведеного бюджету на 35,1%, а у 2000 року—вже на 47,5%. Останніми роками частка пільг у доходах зведеного бюджету та у ВВП виявляє тенденцію до стабілізації, однак залишається вкрай високою. Так, у 2002 році податкові пільги сягнули близько 90% загальної суми доходів зведеного бюджету, або 25% від ВВП, за дев’ять місяців 2003 року — відповідно 88,9 та 27,1%:.
Один із найбільш негативних впливів, з одного боку, на погіршення умов функціонування ординарного сектора — на вимивання обігових коштів підприємств, зниження платоспроможності юридичних і фізичних осіб, пригнічення процесів економічного відтворення, а відповідно й на тінізацію економічної діяльності цього сектора, а з другого — на посилення паразитичних засад діяльності елітного сектора тіньовими засобами здійснює податок на додану вартість. Він є одним з яскравих інструментів панування елітного сектора, а звідси і вагомим засобом тінізації.
Оподатковуваний оборот ПДВ в Україні є занадто широким, до нього належать складники, які далеко виходять за межі новоствореної вартості, — акцизний збір, амортизація, збори до державних цільових фондів та інші податки, що повинні бути включені до собівартості продукції. По суті, ПДВ є своєрідним економічним гібридом від схрещення податку на додану вартість, який існує у багатьох країнах, та податку з обороту, який колись був елементом податкової системи України
. Як наслідок, існуюче вимивання обігових коштів підприємств ординарного сектора та відсутність для них можливості бюджету своєчасно відшкодовувати ПДВ і є суттєвими чинниками, що зумовлюють кризу платежів, пригнічення процесів відтворення та дестабілізацію податкових надходжень до бюджету. Так, за даними митної служби України, експорт товарів у 2001 році склав 59,2 млрд грн. Відсутність у бюджеті коштів, необхідних для відшкодування ординарній економіці ПДВ, призводить до втрат держави у вигляді пені за несвоєчасне відшкодування у 4 млрд грн. Сплата позитивних нарахувань з ПДВ склала 73,6%, з податку на прибуток сплачено 83%, з акцизного збору — 92,5%. Якщо проаналізувати у відсотковому співвідношенні загальне надходження податків до бюджету (у 2000 р. — 75%) та загальне надходження ПДВ до бюджету (у2000 р. — 25%), зіставити динаміку відшкодування ПДВ до бюджету (надходження ПДВ до бюджету у 2000 р. 62%, відшкодування з бюджету — 38%), то можна зробити висновок про те, що відшкодування ПДВ з бюджету, в тому числі його кримінальна складова, стали у податково-бюджетній сфері одним із суттєвих важелів у діяльності елітної економіки, яка за рахунок цього одержує величезні прибутки. Платники ПДВ часто включають до податкового кредиту суми податку за продукцію, яка була придбана за фіктивними угодами та податковими накладними. Багато із схем функціонування фіктивного підприємництва були створені насамперед з метою незаконного отримання відшкодування ПДВ. За допомогою фальсифікації товарно- транспортних та митних документів злочинці отримують значні суми відшкодувань з бюджету ПДВ на експорт, абсолютно не займаючись здійсненням останнього.
За даними Рахункової палати України, сума по відшкодуванню ПДВ тільки за два роки збільшилась у 2,7 раза і на 1 жовтня 2002 р. досягла
» следующая страница »
1 ... 173 174 175 176 177 178179 180 181 182 183 ... 350