Біржова справа

Акції дають право їх володарям на отримання частини прибутку акціонерного товариства в формі дивідендів. Дивіденди - частина при­бутку акціонерного товариства, розподілена між акціонерами у вигляді певної частини від вартості їх акцій. Дивіденди за звичайними акціями виплачуються лише після сплати податків, відсотків за облігаціями та дивідендів за привілейованими акціями. Приклади біржових котирувань на акції наведені на рисунках 3.5^[30], 3.6^[31].

Як видно із рисунків 3.5 і 3.6 на вітчизняному фондовому ринку публікується набагато менше інформації ніж на американському, зокрема на Нью-Йоркській фондовій біржі, де не лише публікують останні ціни, але й іншу необхідну для інвестора інформацію.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвести­ційної компанії та пайовому інвестиційному фонді^[32].

Малодосліженою є й сфера обігу боргових зобов’язань, що, на наш погляд, і спричинило боргову кризу у 1998 р., коли збудована держав­ними фінансистами фінансова піраміда короткострокових державних облігацій ОВДП зруйнувала і без того слабку банківську систему в Україні. Лише з 2001 р. поступово цей ринок починає відновлюватися. Особливо значними обсягами він починає зростати після 2004 року, однак це зростання відбувається за рахунок корпоративних облігацій

В західних країнах ринок боргових зобов’язань, особливо державних, складає основну частину фондового ринку. Боргові інструменти є голов­ними складовими інвестиційних портфелів портфельних інвесторів, у той час, коли частка акцій як ризикових цінних паперів є незначною.

Рис. 3.5.

Котирування і графік акції компанії Procter & Gamble Co. на Нью-Йоркській фондовій біржі на 25 липня 2006 р

Котирування і графік акції Укртелекому за 90 днів 2006 року на Першій Фондовій Торгівельній Системі

Рис. 3.6.

До боргових цінних паперів належать:

■   облігації (державні та корпоративні);

■   казначейські зобов’язання та векселі;

■   депозитні сертифікати банків;

■   векселі.

Боргові цінні папери історично виникають першими. Згадки про век­селі датуються ХІІ ст., облігаційні позики королів різних європейських держав дозволяли знаходити кошти для ведення воєн, колоніальних завоювань тощо. Боргові цінні папери класифікують за різними озна­ками. До основних ознак належать:

1) терміни існування боргового зобов’язання;

2)  характер отриманого доходу;

3)  забезпеченість повернення суми боргу тощо.

За першою ознакою боргові цінні папери поділяються на:

■   короткострокові (термін існування до одного року);

■   середньострокові (від одного року до п’яти);

■   довгострокові (від п’яти років до двадцяти, тридцяти й далі).

За другою ознакою боргові цінні папери поділяються на процентні, коли дохід нараховується у твердофіксованих відсотках на суму номі­нального боргу і виплачуються у терміни та розмірах, передбачених умовами емісії, та дисконтні, коли дохід одержується у вигляді різниці між ринковою ціною боргового зобов’язання та номінальною сумою боргу. За третьою ознакою боргові цінні папери поділяються на забез­печені іншими ліквідними активами та незабезпечені.

Дамо короткі визначення облігації, векселя та депозитного сертифі­кату банків.

Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання щодо відшкодування йому номінальної вартості цього паперу у передбачені строки з випла­тою фіксованого проценту. Облігації бувають державними та корпо­ративними. Облігації належать до процентних цінних паперів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51  ... 384