Процедура поставки розпочинається тоді, коли клієнт-продавець повідомляє брокерській фірмі про намір виконати поставку за ф’ ючерсним контрактом. Якщо брокерська фірма - член розрахункової палати, вона одразу виставить нотис, якщо ні - передасть повідомлення розрахунковій фірмі. Як правило, і брокерська фірма, і розрахункова палата перевіряють наявність товару на одному з біржових складів, лише тоді надсилають нотис власникам нетто-довгих позицій. Наприклад, якщо розрахункова палата Чикаго Борд оф Трейд отримала багато нотисів на поставку пшениці за вересневими контрактами, вона може вирішити надіслати їх усім учасникам, що відкрили позицію “long” до 15 серпня.
Після отримання нотису покупець платить чеком продавцеві і отримує складське свідоцтво (варрант) з усіма параметрами партії товару, що перебуває на визначеному біржею офіційному складі.
Облік процедур поставки непростий. Найбільшою помилкою деяких учасників ф’ючерсного ринку є те, що вони бажають отримати поставку за ціною ф’ючерсного контракту, визначеною на момент його укладення. Це далеко не так. Розглянемо процедуру поставки сировинного біржового товару на прикладах.
Приклад 12.1.
01.06. клієнт купив 10 вересневих контрактів на нафту на Нью-Йоркській товарній біржі за ціною 19 $/за барель. Партія нафти в разі поставки за такою ціною має коштувати $190,000 (19 х 1000 х 10).
Однак все залежатиме від розрахункової ціни клірингової палати на момент поставки. Саме вона стане ціною поставки, оскільки зазначена у нотисі.
20.9. продавець нафтових контрактів надсилає нотис розрахунковій палаті. Поточна ціна нафти становить 20,5 $/за барель.
21.9. покупець отримує нотис і повинен прийняти поставку за ціною 20,5 $/за барель, тобто сплатити вартість варранту нафтового терміналу в кількості 10,000 барелей або виписати чек на суму $205,000.
22.9. покупець отримує нафту, сплативши $205,000.
Як бачимо, на практиці покупець ф’ючерсного контракту змушений був заплатити за нафту значно більше за ту ціну, за якою сподівався отримати її, відкриваючи long позицію 01.06. на ф’ючерсній біржі. Однак, враховуючи стан його ф’ючерсного рахунку, який розрахункова палата закрила за новою розрахунковою ціною 20,5 $/за барель, вказаною в нотисі, з прибутком $15,000 ((20,5 - 19,0) х 1000 х 10), нафта для покупця коштуватиме $190,000, як він і розраховував. $15,000 він виграв на ф’ючерсній позиції.
Технологія розрахунків така: ф’ючерсний рахунок кредитується на $15,000 виграшу, а потім дебетується на $205,000, які сплачуються продавцеві нафтового контракту.
Якщо в процесі поставки використовується непереказний нотис, процедура розрахунку має інший характер. Розгляньмо приклад зернового ф’ючерсного ринку (СТОТ).
Приклад 12.2.
У середу клієнт відкрив довгу позицію на пшеничний липневий ф’ючерс за ціною 440 0/за бушель.
У четвер розрахункова ціна становила 450 0/за бушель.
У п’ятницю (перший день нотису) покупець отримує нотис на поставку на суму $22,500 (450 x 5000). Тобто у нотисі вказано ціну попереднього дня. Однак покупець є спекулянтом, пшениця йому не потрібна, і в цей же день він продає свій липневий контракт за ціною 460 0/за бушель, після чого ціни знижуються, і біржові торги закриваються при ціні 455 0/за бушель.
Очевидно, клієнт, який купив контракт за ціною 440 0/за бушель і продав за 460 0/за бушель, отримав прибуток 20 0/за бушель, або $1,000 - на контракті.
Однак він отримав нотис з іншою ціною, тому розрахунки суттєво змінюються.
У п’ятницю клірингова фірма отримує нотис про поставку і одразу ж інформує розрахункову палату про наміри знову виставити нотис. Це відбувається у понеділок, і в нотисі вказується розрахункова ціна п’ятниці.
У цілому процедура виглядає так:
середа:
> клієнт купує пшеничний контракт за ціною 440 0/бушель;
» следующая страница »
1 ... 179 180 181 182 183 184185 186 187 188 189 ... 384