■ підтримка визначеного рівня маржі продавцями та покупцями.
Розрахункові палати мають можливість гарантувати виконання всіх здійснених у біржовій залі угод, оскільки вимагають від своїх членів депонувати гарантійні внески. Ці засоби, тобто прибуток, або маржа розрахункової палати, є фінансовим забезпеченням. Розмір маржі встановлює рада директорів бірж за рекомендацією спеціальної комісії Клірингової палати. Маржу розрахункової палати треба відділяти від маржі брокерської фірми. Засоби, які мають депонуватися в брокерській фірмі індивідуальними продавцями і покупцями за ф’ючерсними та опціонними контрактами, і є маржею брокерської фірми.
Учасники торгівлі на ф’ ючерсному ринку зобов’ язані вкладати гарантійні внески як фінансове забезпечення спроможності покупця і продавця виконати свої зобов’язання за ф’ючерсним контрактом - продати чи купити товар, якщо позиція не компенсована до моменту закінчення строку дії контракту.
Маржа як гарантійний внесок повинна забезпечувати витривалість та стійкість контракту і не має нічого спільного з маржею на фондовій біржі.
Гарантійний внесок за ф’ ючерсними контрактами біржі переважно встановлюють у межах 2-15% номінальної вартості контракту. В більшості випадків біржі розраховують її рівень за формулою:
m + Sa,
де m - середнє значення абсолютних змін цін ф ’ючерсного контракту; а - стандартне відхилення від цих щоденних змін.
Наприклад, поточна ціна ф’ючерсного контракту на нафту розміром у 1 GGG барелей становить $27 за барель. Середнє значення денних коливань становить $G.5 за барель. Стандартне відхилення визначається в результаті аналізу відхилень від середнього значення ціни за попередній період. Нехай воно також становить $G.5 за барель. Визначимо розмір депозиту: (G.5 х 1 GGG) + 3 х 5GG = $2 GGG Проте брокерські фірми можуть вимагати і, як правило, вимагають маржу в розмірі більшому, ніж встановлений біржею мінімум.
Розмір гарантійного внеску визначається рівнем ризику. При нестабільному ринку переважно вимагається значний внесок, при стабільності ринкової кон’ юнктури - менший. Окрім цього, виділяють внески на хеджеві та спекулятивні рахунки. На хеджеві рахунки, як менш ризиковані, біржі і брокерські фірми переважно встановлюють менші розміри внесків.
Маржа, за образним висловом багатьох біржовиків, є системою обігу ф’ючерсного ринку. Щоденно із зміною цін мільйони доларів переходять від клієнтів і членів біржі до клірингових фірм, розподіляються між самими кліринговими фірмами та Розрахунковою палатою біржі. Чітке функціонування цієї структури надзвичайно важливе для ф’ючерсного ринку - воно гарантує виконання учасниками своїх фінансових зобов’ язань за контрактами.
Термін маржа (margm) тлумачиться по-різному. На ринку цінних паперів маржа означає позику брокерської фірми для купівлі цінних паперів. З 1974 р. Федеральна Резервна система США встановила 5G%^ ліміт наявності власних коштів для купівлі цінних паперів, наприклад звичайних акцій. Решту суми, так звану маржу, може кредитувати брокер, що отримує відсотки за кредит і як заставу зберігає куплені ним цінні папери.
Маржа на ф’ючерсному ринку суттєво відрізняється, вона має інший механізм та економічну природу. Оскільки за ф’ ючерсним контрактом не вимагається негайної поставки, то сплачувати за нього повну суму не треба.
Маржа на ф’ ючерсному ринку не є частковою передплатою за актив, що перебуває під контрактом. Це гарантійний внесок, призначений організувати захист продавця від невиконання контракту покупцем, якщо ціни знизяться, і покупця від невиконання контракту продавцем, якщо ціни зростуть.
Вище вже згадувалося, що у ф’ючерсній торгівлі виділяють два види маржі :
■ початкова маржа (origmal margm or umtial margm) - вноситься при відкритті ф’ючерсної позиції;
» следующая страница »
1 ... 162 163 164 165 166 167168 169 170 171 172 ... 384