Біржова справа

Рис. 11.1.

Кільцевий метод обліку біржових операцій

Продає

Нехай брокер отримав від клієнта (Джеймса) розпорядження купити пшеницю за ф’ючерсним контрактом. Брокер виконав розпорядження, купив пшеницю у Сміта, при цьому в розрахунковій книзі з’являється запис про те, що Джеймс купив у Сміта. Потім Джеймс, бажаючи отри­мати прибуток внаслідок підвищення ціни, приймає рішення компен­сувати, або ліквідувати свої контракти, продаючи таку ж кількість пшениці за ф’ ючерсним контрактом. Він віддає своєму брокерові відповідне розпорядження. Товар знову пропонується на ринку. Його купує Рейган, який через два дні сам продає ці контракти через брокера Бейкеру, мельникові, який вирішує прийняти товар по закінченні строку дії контракту. Брокер Бейкера організовує поставку і розрахунок між ним та першим продавцем - Смітом. Всі зобов’язання Рейгана і Джеймса анульовані рівними і оберненими ф’ючерсними операціями.

§ 11.2.

Історія становлення біржових клірин­гових установ

У чому ж суть діяльності клірингової палати? Для чого вона існує? Щоб з’ясу­вати ці питання, зробимо невеликий екскурс в історію виникнення ф’ючерсних операцій.

Укладення угод із строками поставки в майбутньому започатковані на Антверпенській біржі у ХУІ-му ст. Контракти на зерно на таких умовах укладалися з ХУІІ-го ст.

Опціонні контракти укладалися в Амстердамі. Ці контракти вста­новлювали ціну, за якою продавець надавав покупцеві право придбати партію товару у визначений термін в майбутньому. У цей термін поку­пець отримував передбачувану партію товару або відмовлявся від неї, заплативши компенсацію. У той час були поширені угоди на поставку товару морським шляхом - контракти за прибуттям.

У середині ХУІІІ-го століття сировина з Америки до Англії через Атлантику експортувалася з допомогою строкових контрактів. Це було особливо характерно для Чикаго, центру поставки зерна. Фермери цент­рально-східної частини Америки, отримавши великий урожай у серпні, доставляли зерно місцевому торговцеві, що складував товар і зберігав його впродовж зими до весни. Зимою неможливо було переправити товар у Чикаго, оскільки ріки замерзали. Торговці укладали угоди про пере­везення зерна за готівку власником елеваторів до Чикаго на умовах по­ставки товару у визначений строк в майбутньому. Це не лише дозволяло їм забезпечити гарантовану ціну товару в майбутньому, але й за рахунок кредитів чиказьких банків розрахуватися з фермерами.

Під час громадянської війни у США за незалежність (1861-1865 рр.) комерсанти перестали гарантувати тверді ціни на зерно. Їх замінили спекулянти, що були готові купувати і продавати зерно, не маючи наміру брати участь у його поставках. Для регулювання цього “паперового ринку” в 1865 р. були прийняті правила укладання строкових угод, які регулювали процедуру поставки товару, процедуру випадків невиконання зобов’ язань, умови поставки, до яких належали обчислення депозиту та маржі, звідси й походить епоха ф’ ючерсів.

Саме суттєва різниця між строковою угодою на реальний товар - форвардною і ф’ючерсною - зумовила запровадження клірингу.

Форвардна угода укладається на основі індивідуальної домовленості між продавцем та покупцем. Ціна на момент домовленості, як правило, не встановлюється. Ф’ ючерсна угода укладається на загальних засадах з попереднім погодженням ціни, що встановилася в момент укладання угоди.

У стандартних контрактах погоджується ціна, а не якість. Ризик неви­конання форвардних операцій надзвичайно великий, єдина гарантія - надійність партнера. При запровадженні депозитів і марж ф’ ючерсний контракт гарантує прикриття на випадок невиконання зобов’язань однією із сторін, саме ця гарантія виключає фактичне встановлення особи про­тилежної сторони угоди.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 158 159 160 161 162 163164 165 166 167 168  ... 384