Банківські операції

Однією із форм строкових вкладів є сертифікати. Ощадний (депозит­ний) сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту (вкладу) та відсот­ка за ним. Сертифікат є ЦП. Депозитні сертифікати надаються юридич­ним, а ощадні — фізичним особам. Сертифікати можна класифікувати за такими ознаками:

•    спосіб випуску:

—                             одноразово;

—                             серіями;

•    спосіб оформлення:

—                        іменні;

—                        на пред’явника;

•      термін обертання:

—     термінові;

—до запитання;

•      умови сплати відсотків:

—                    регулярна сплата відсотків по закінченню визначеного розрахун­кового періоду;

—     виплата відсотків у день погашення сертифіката.

Строк дії сертифікату встановлюється від дати видачі сертифіката до дати, коли власник сертифіката отримує право вимоги депозиту за серти­фікатом.

Сертифікати мають суттєву перевагу над строковими вкладами, що оформлені депозитними договорами. Завдяки ринку ЦП (фондовій біржі) сертифікат може бути достроково переданий власником іншій особі з одер­жанням деякого прибутку за час зберігання і без зміни при цьому обсягу ресурсів банку, у той час, як дострокове вилучення власником строкового вкладу означає для нього втрату прибутку, а для банку—втрату частини ресурсів. Сертифікати мають обов’язково містити такі реквізити:

1)   назву—ощадний (депозитний) сертифікат;

2)    порядковий номер сертифіката та його серію (якщо випуск серійний);

3)    дату внесення депозиту (вкладу);

4)  розмір депозиту (вкладу), який оформлений сертифікатом (літера­ми і цифрами);

5)    зобов’язання банку повернути суму, яка внесена на депозит (вклад);

6)    дату вимоги вкладником суми за сертифікатом;

7)    відсоткову ставку за користування депозитом;

8)  умови сплати відсоткової ставки — у разу вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого терміну;

9) назву та адресу банку — емітента, а для іменного сертифіката — на­зву (ім’я) вкладника;

10)   місце для підпису особи, яка уповноважена банком підписувати зобов’язання та місце для печатки банку.

Іменні сертифікати мають мати корінці. Банк заповнює всі реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або уповноваженою ним особою, відривається від сертифіката, обліковується і зберігається у банку в окремій теці. Якщо до бланка сертифіката корінець не передбаче­ний, то банк веде реєстраційний журнал випущених іменних сертифі­катів, до якого заносяться реквізити, що відповідають реквізитам, перед­баченим для корінця. Реєстраційний журнал може вміщувати й інші потрібні банку реквізити.

Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум з ними для юри­дичних осіб здійснюються тільки в безготівковій формі — для фізичних осіб, як у готівковій так і безготівковій формі. Видача і погашення серти­фікатів здійснюється лише емітентом. До погашення приймаються тільки оригінали сертифікатів.

У разі настання строку вимоги депозиту банк здійснює платіж проти пред’явлення сертифіката на підставі заяви власника, у якій зазначається рахунок, на який мають бути зараховані кошти. У реєстраційному жур­налі власників сертифікатів робиться позначка про погашення. Після цьо­го випускається розпорядження для бухгалтерії про перерахування коштів на зазначений рахунок або про видачу готівки фізичним особам та здійснюється погашення сертифіката шляхом проставлення напису “по­гашено”.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 40 41 42 43 44 4546 47 48 49 50  ... 233