Банківські операції

Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій у процесі яких використовують різні види банківських рахунків. Депозитні операції — це операції, що проводить банк, коли залучає кошти клієнтів Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кре­дитори — власники коштів. Об’єктами депозитних операцій є кошти, що передані банку на умовах, визначених двосторонньою угодою. Депозити поділяються на:

—     до запитання;

—строкові депозити;

—     іменні депозити;

—     депозити на пред’явника.

Депозит—це грошові кошти в національній та іноземній валюті, що пе­редані їх власникам або іншою особою за його дорученням в готовій або без­готівковій формах на рахунок власника для зберігання на певних умовах.

Практично усі клієнтські рахунки називають депозитними. Депозит­ним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок на якому зберігаються його грошові кошти.

Депозит до запитання — це кошти, що знаходяться на поточних бюд­жетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати відсотків за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. Вони (депозити до запи­тання) використовуються для здійснення поточних рахунків власника рахунку х його портфелями. За першою вимогою клієнта кошти з поточ­ного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжних доручень, сплати чеків або векселів.

Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків суб’єкт господарської діяльності подає до банку такі документи:

1) заява на відкриття рахунку;

2)  копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної вико­навчої влади:

3) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення);

4)  копію документа, що підтверджує взяття підприємства на подат­ковий облік;

5) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, в якій зазначена установа банку;

6) картку із зразками підписів і відбитком печатки.

При додаткових внесках, при видачі сум з вкладу, при закритті рахун­ку використовується ф № 51, 52.

До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідом­ленням банку про намір зняти гроші з рахунку. Вклади до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для по­зичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний відсоток або не сплачується зовсім. В умовах відсутності плати за депозити до запитання банки намагаються залучати клієнтів стимулювати приріст поточних внесків за рахунок на­дання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це зок­рема, кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків застосу­вання кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуго­вування тощо.

Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб оформляється бан­ком шляхом:

—відкриття депозитного рахунку з укладанням договору банківсь­кого вкладу (видачею ощадної книжки);

—     видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

За договором банківського депозиту комерційний банк, який прий­няв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок вкладника від іншої сторони, зобов’язується виплатити вкладнику суму депозиту та нараховані відсотки на умовах та в порядок, що передбачені договором.

Для покриття операційних витрат пов’язаних з веденням поточних рахунків банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утри­муватися з депозитного відсотка. Деякі банки не стягують комісії з без­процентних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче встановленого рівня. До депозитів до запитання можна віднести і кредитові залишки на конкретних рахунках. На цьому рахунку знахо­дять відображення усі операції банку з клієнтами, тобто видача позичок і проведення платежів за дорученням клієнта, а також надходження вируч­ки від реалізації продукції та інших грошових переказів на користь клієнта і на погашення позичок, і тобто, контокорентний рахунок — це активно- пасивний рахунок, що поєднує в собі ознаки поточного і позичкового. Кредитове сальдо по контокорентному рахунку означає, що клієнт має у своєму розпорядженні власні кошти, дебетове — що у клієнта виникла заборгованість перед банком за позиками.

 

« Содержание


 ...  43  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я