Банківське безпекознавство

—слідство до арешту, що включає встановлення достатніх підстав, можливості позову невинного власника;

—      арешт, що провадиться на підставі ордера на арешт;

—      зберігання та оцінка заарештованого майна;

—      направлення потенційному позивачеві повідомлення про арешт, що включає також публікацію в місцевій газеті протягом трьох тижнів; повідомлення містить інформацію щодо арешту, порядку опротестування та про право на прискорене звільнення;

—прискорене звільнення має місце, коли подається клопотання про таке звільнення; рішення щодо цього приймається прокурором;

—рішення про конфіскацію приймається у разі дефолту, тобто якщо не подано позов про звільнення протягом 10 діб з часу отримання повідомлення, або якщо позов подано, але не дано відповіді на звину­вачення протягом 20 діб та на підставі рішення, прийнятого в порядку спрощеного судочинства проти майна та всіх існуючих потенційних позивачів, якщо позивачі не можуть довести наявність достовірних істотних фактів по суті своїх позовів;

— представлення документів в суд відбувається у разі, якщо позивачі не дали відповідь на звинувачення і довели наявність достовірних істотних фактів по суті свого позову, справа проходить етапи процесу, включаючи обопільне представлення документів, дачу свідчень, судові клопотання і розгляд; якщо уряд має перевагу, виноситься рішення про вилучення майна (тобто проти майна) і відхилення позовів;

— федеральний прокурор може санкціонувати задоволення вимог позивача шляхом повного звільнення від конфіскації або шляхом пом’якшення санкцій, тобто часткового задоволення вимог;

— кінцевий етап — відчуження конфіскованого майна шляхом пере­ведення грошей з рахунку, призначеного для зберігання, у конфіскаційний фонд або передача негрошового майна у державну власність, зокрема шляхом його продажу.

Інколи під час цивільної конфіскації використовуються адміні­стративні процедури замість судових. Це має місце, наприклад, щодо майна вартістю не більше 500000 доларів США, транспортних засобів, що використовувалися для перевезення контрабанди, та монетарних засобів (готівки та цінних паперів).

Після арешту майна орган, що його провадив, повідомляє зацікавлених фізичних та юридичних осіб (потенційних позивачів) про намір конфі­скації. Для опротестування арешту позивач повинен надіслати поштою позов. У разі опротестування адміністративного арешту орган, що його провів, має передати справу Федеральному прокурору для порушення судової справи про цивільну конфіскацію.

Цивільні адміністративні процедури займають від трьох до п’яти місяців. При цьому виконуються такі кроки:

— слідство до арешту — встановлення достатніх підстав, оцінка та визначення правового статусу;

—арешт на підставі ордера або без ордера;

—зберігання та оцінка заарештованого майна;

— повідомлення про арешт потенційних позивачів, а також через публікацію в газеті протягом трьох тижнів; повідомлення містить інформацію про намір провести конфіскацію, порядок опротестування арешту, щодо прискореного звільнення;

—прискорене звільнення має місце, як і при судовому розгляді;

— постанова про конфіскацію виноситься за відсутності позову або за відсутності клопотання про судовий розгляд; постанова виноситься керівником органу, що проводить конфіскацію;

— звільнення або пом’якшення має місце тоді, коли за клопотанням про звільнення від конфіскації або її пом’якшення керівник задовольняє такі вимоги чи шляхом повного звільнення від конфіскації, або шляхом часткового задоволення;

—відчуження майна має місце так само, як і за судового розгляду.

Таким чином, згідно із правовою доктриною США, цивільна конфіс­кація є судочинством проти майна (in rem), тоді, як кримінальна конфіскація є судочинством проти особи (in personem), якій інкримінується вчинення злочину. Фактично ж як кримінальна, так і судова конфіскація в США оспорюють право власності особи на певні речі, але різними шляхами. При кримінальній конфіскації уряд повинен поза всякими сумнівами довести, що звинувачений вчинив злочин за стандартом значно вищим, ніж достатня підстава у цивільному законодавстві, а також за досить високим стандартом (щоправда, нижчим, ніж поза всякими сумнівами), що майно набуто злочинним шляхом або використовувалося для вчинення злочину.

 

« Содержание


 ...  217  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я