Економіка праці

5.                           Почуття власної гідності. Це результат самооцінки, сту­пінь любові людини до самої себе. Почуття власної гідності безпосе­редньо пов'язане з очікуванням успіху. Працівники з високим почут­тям самоповаги вважають, що вони володіють великими здібностями і тому повинні досягти успіху на роботі. Вони легше йдуть на ризик при

29

виборі роботи, віддають перевагу нестандартній роботі і менше під­владні чужому впливу. Їх можна ефективно використовувати на управ­лінських посадах, і, як правило, вони проявляють високий показник задоволеності роботою. Водночас низьке почуття власної гідності ро­бить людей більш чутливими до стресів, конфліктів, двозначностей, думки керівництва і до поганих умов праці.

6.                           Локус контролю. Це ступінь, до якого індивіди вважають, що можуть контролювати події, які мають на них вплив. З одного боку, індивіди, які мають сильний внутрішній локус контролю, вважають, що їхня власна поведінка та дії передусім впливають на події в їхньому житті. З іншого боку, індивіди, які мають сильний зовнішній локус контролю, вважають, що події їхнього життя визначають передусім випадок, доля чи інші люди. Практика засвідчує, що особи з внутріш­нім контролем краще керують власною поведінкою, політично й со­ціально активніші, цікавляться інформацією про оточення. У порівнянні з особами з зовнішнім контролем, вони частіше намагаються вплинути на інших, менше піддаються впливу з боку інших та більше зорієнто­вані на досягнення. Особи з зовнішнім контролем віддають перевагу структуризованому, директивному стилю керівництва.

7.                           Схильність до ризику. Ця риса притаманна людям, які праг­нуть використовувати по можливості будь-який шанс, щоб досягти успіху. Люди, які володіють такими рисами, сміливо приймають рі­шення і використовують для цього меншу кількість інформації. Схиль­ність до ризику може сприяти ефективнішому виконанню роботи в умовах необхідності швидкого прийняття рішень (менеджер, брокер), але може стати на заваді, наприклад, бухгалтеру, який виконує ауди­торську роботу.

3.3. Теорія інтересів і закон оптимальної поведінки

До основних понять теорії інтересів належать:

-                             необхідність - відчуття людиною нестачі чого-небудь;

-                             інтерес - природне прагнення задовольнити первинну (ак­тивну) необхідність, властиве кожній людині у певній конкретній си­туації. Інтереси не залежать від властивостей особистості індивіда. В аналогічних ситуаціях інтереси різних людей завжди збігаються. Зі зміною ситуації в людини завжди змінюються інтереси;

-                            умови - це обставини, які визначають ті або інші наслідки, настання яких перешкоджає одним процесам або явищам і сприяє ін­шим. Умови - це правила, які регулюють відносини між сторонами;

30

-                             потреба - бажання людини у певній ситуації отримати дещо або досягти певної мети, виконання якого дозволяє їй оптимально за­довольнити свої інтереси з урахуванням всіх наслідків, які визнача­ються для неї зовнішніми умовами. Причиною виникнення певної по­треби є інтереси, на оптимальне задоволення яких і спрямована ця по­треба. Якщо зовнішні умови перешкоджають оптимальному задоволен­ню інтересів у певній ситуації, в людини виникає потреба змінити ці умови. Якщо зовнішні умови сприяють оптимальному задоволенню інтересів у певній ситуації, в людини виникає потреба підкоритися цим умовам. Також може виникнути потреба змінити ситуацію, якщо неможливо змінити умови. Наприклад, організовуючи страйки, люди намагаються змінити умови, які регулюють трудові відносини, а при звільненні за власним бажанням людина прагне змінити ситуацію, а точніше, знайти більш вигідні умови;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 14 15 16 17 18 1920 21 22 23 24  ... 156