Безумовно ів, різного роду винаходи позитивно позначаються на розвитку економіки і техніки, але для україни це майже глобальна проблема, яка зашкодить подальшому розвитку держави і ховає в тінь справжніх авторів ів. У сучасному світі чим розвиненіша держава, тим більшого значення в її економіці та суспільному житті має інтелектуальна власність - творіння людського розуму. Який же стан захисту цієї власності в нашій країні?
Два роки поспіль україна була визначена як пріоритетна країна по піратству (pfc). Така оцінка призвела до анулювання однобічних митних привілеїв для всіх українських товарів, що раніше безмитно ввозилися на територію сша та введення спеціальних торгівельних санкцій проти україни з боку сша. Але не сша були першими, хто звернув увагу на українське піратство. Міжнародна федерація виробників фонограм (мфвф) звернулася до єс з проханням здійснити санкції проти україни з метою придушення аудіо та відеопіратства. Звернення мфвф зіграло роль каталізатору для асоціації звукозапису америки riaa, яка й звернулася до iipa з проханням здійснити примусові дії проти українських піратів. Виникла так звана "всесвітня змова" щодо українського піратства.
Що заважає вдосконаленню захисту та розвитку виробництва продукції ів в україні? На відміну від розповсюдженої думки щодо недосконалості українського законодавства у цій сфері, аналітики стверджують, що недоліки законодавства не є головною причиною поганого стану захисту. Наприклад, основний закон у цій сфері - закон україни "про авторське право та суміжні права", як в старій 1993 року, так і в новій редакції 2001 року, вже неодноразово аналізувався на відповідність міжнародним та європейським нормам. Результати аналізу показують, що хоча цей закон і має деякі відмінності від міжнародних норм, деякі термінологічні та процедурні недоліки, але з врахуванням ратифікації українським парламентом цілої низки міжнародних угод, перш за все бернської угоди та договору воів, законодавство україни по авторському праву може ефективно використовуватися для захисту власності авторів, як українських так і іноземних. Навіть міжнародні правозахисні організації, з ініціативи яких здійснювався і здійснюється тиск на україну, критикували не українське законодавство з прав ів, а невиконання цих законів. Ця критика стосувалася і недостатньої на їх погляд суворості кримінальних покарань та необхідності контролю за виробництвом компакт-дисків. Ці зауваження були внесені з 1 вересня 2001 року у нову редакцію кримінального кодексу україни у вигляді 17б статті. Що ж стосується виробництва, експорту та імпорту компакт-дисків зауваження експертів біли враховані лише частково, що й спричинило подальшу критику стану захисту прав ів на україні з боку міжнародних організацій, однак україна нарешті покинула список pfc.
Проблеми охорони ів сьогодні вийшли в світі на перший план і стали вже не просто юридичними або комерційними питаннями. Унаслідок всеосяжної інтелектуалізації сучасної світової економіки вони дедалі більше стають політичною проблемою, пов'язаною з економічною безпекою та вимагають стратегічних підходів до їх вирішення. Процеси інтелектуалізації досягли надзвичайно високої інтенсивності, немислимої ще десятиліття тому. Нині у світі діють понад 4 млн патентів; щороку подається приблизно 700 тис. Заявок на патентування; у 2000 р. Дохід від продажу ліцензій на запатентовані об'єкти становив 100 млрд дол., що вдесятеро більше, ніж 1990 р [3].
Важливо враховувати, що в основному вже сформувалася глобальна система регулювання охорони інтелектуальної власності. Україна повинна адаптуватися до неї, якщо планує розвиватися як складова частина світового господарства, а не як економіка, відмежована від світових тенденцій соціально-економічного й технологічного розвитку. І за останні роки україна значно активізувала процес входження в світові структури, що регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею із з 2б універсальних міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері. Але проблемою залишається незавершеність процесів здобуття членства в світовій торговельній організації і забезпечення участі в угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. Не завершено і процес приєднання до ряду міжнародних конвенцій та договорів [4].
» следующая страница »
1 ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40 ... 293