Проектний аналіз

4.     Формування бази даних про потенційних інвесторів (кредиторів, грантодавців).

5.    Вивченняіснуючихпропозиційвіднихтаскладаннярейтингу.

6.     Прийняття рішення про залучення додаткових джерел фінансуван­ня для реалізації проекту.

7.     Налагодження прямих контактів з потенційними інвесторами (кре­диторами, грантодавцями) з метою виявлення їхньої зацікавленості щодо участі у проекті.

8.    На підставі отриманих результатів проводиться формування «порт­феля потенційних інвесторів (кредиторів, грантодавців)».

9.     Шляхом проведення засідання призначеної тендерної комісії визначається інвестор (кредитор, грантодавець), чиї умови обрані опти­мальними, забезпеченими та гарантованими.

10.Проведення переговорів та укладання контрактів.

Наступним етапом є формулювання завдань проекту. При цьому доціль­но враховувати ВМЛЯТ-критерії, які використовуватимуться (табл. 5.1.4).

Таблиця 5.1.4.

S

Specific

Конкретність

Чи є конкретною ціль, чи зрозуміла точка зору, що, як, коли і де зміниться ситуація?

M

Measurable

Обчислюваність

Чи піддаються цілі та завдання обчисленню? Чи можна для їх вимірювання застосовувати кількісні показники?

A

Area-specific Т ериторіальність

Чи окреслюють цілі та завдання конкретний район чи групу населення?

R

Realistic

Реалістичність

Чи приведе реалізація проекту до перетворень та зрушень, зазначених у цілях?

T

Time-bound Визначеність у часі

Чи відображають ціль та завдання період часу, протягом якого вони повинні бути досягнуті чи виконані?

 

Уточнення цілей проекту та засобів їх досягнення становить важливу частину проекту. Наприклад, завдання виробництва мають виражатися в конкретному, поетапному збільшенні випуску певного асортименту про­дукції. Потрібно детально вивчити технічні складності в реалізації проек­ту, наприклад, несприятливі характеристики ґрунту для проекту. Не­обхідні організаційні зміни подаються у вигляді програми дій.

У процесі уточнення цілей проекту та скорочення кількості варіантів і альтернатив їх реалізації проект набуває конкретності, і детальніша його розробка проводиться на основі відібраних варіантів.

За результатами проведеної роботи укладаються очікувані результати проекту, розробляється методика проведення оцінювання та звітності.

Незалежно від того, проведено чи ні попередній аналіз здійснення про­екту, моніторинг (відслідковування) та скринінг (основний аналіз) мають посідати певне місце в процесі написання, розробки та остаточного фор­мування проекту.

Так, наприклад, скринінг встановлює доцільність здійснення проекту і визначає, який з варіантів проекту є найкращим для досягнення його цілей. Він проводиться для з’ясування обґрунтування проекту в цілому і з огляду на його основні параметри: технічну здійснення, вплив на довко­лишнє середовище, комерційну обґрунтованість, організаційні заходи, соціальні та культурні аспекти, фінансову й економічну ефективність. Кожен із цих параметрів аналізується, а для одержання загальної картини застосовується метод послідовного наближення. Так, найприйнятніший пакет технічних рішень залежатиме, наприклад, від попиту на продукцію здійсненого проекту, адміністративних можливостей організації, яка ви­конує проект, а також від культурних традицій і соціальної поведінки кінце­вих виробників чи споживачів.

Складанню бюджету проекту буде присвячений розлід даного посібни­ка. Головною відмінністю бюджету проекту від звичайного бізнес-плану є обов’язковий розрахунок головних критеріїв ефективності та фінансової здійсненності проекту в рамках даного бюджету цього проекту.

 

« Содержание


 ...  38  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я