Інфляція може сприяти стягненню державою інфляційного податку. Його ставкою є показник рівня інфляції (показник знецінення грошей), а базою оподаткування — реальні залишки грошей (М/Р) на руках у населення.
Особливості впливу інфляції залежать від того, яка вона — передбачувана чи непередбачувана. За передбачуваної помірної інфляції суб'єкти економіки встигають пристосуватись до зростання Цін. Наприклад, очікуючи річного збільшення цін на 5—7 % за Умови, що таке незначне зростання не вплине на ставки відсотків, виробники можуть збільшити обсяги пропозиції, а споживачі — скоригувати свої номінальні доходи. Якщо зміна поведінки виробників і споживачів не цілком нейтралізує наслідки інфляції, вони все одно не мають значної деструктивної сили. За непередба- Чуваної інфляції негативні наслідки для інвесторів та власників Доходів є максимальними.
Безробіття (неповна зайнятість). Одним із чинників нестабільності, економічної кризи є безробіття.
Безробіття — соціально-економічне явище, за якого певна кількість працездатного населення хоче працювати, але не може знайти роботу.
Безробіття у кожному конкретному випадку породжене різними чинниками, що зумовило різні тлумачення його причин, зокрема неокласичну та кейнсіанську теорії безробіття.
Неокласична теорія безробіття. За цією теорією виникнення безробіття пов'язується з порушенням рівноваги на ринку праці, а саме з формуванням заробітної плати на рівні, який перевищує рівноважний — той, що формується під впливом попиту і пропозиції. Таке підвищення заробітної плати може бути наслідком конституційно встановленого мінімуму заробітної плати, орієнтованого на забезпечення прожиткового мінімуму, а не на граничний продукт праці, як того вимагає ринкове формування зарплати. Часто на це впливає діяльність профспілок, метою яких є захист інтересів своїх членів, а однією з форм такого захисту — підвищення заробітної плати. Нерідко підприємці використовують його як інструмент запобігання плинності кадрів, стимулювання підвищення продуктивності праці в майбутньому.
Кейнсіанська теорія безробіття. Згідно з нею безробіття породжене відсутністю ефективного попиту або такого обсягу сукупних витрат, який забезпечує цілковите використання ресурсів. Причиною відсутності ефективного попиту, на думку прихильників цієї теорії, є його недостатнє регулювання державою, наслідком — неповна зайнятість і втрата частини потенційного продукту.
Для визначення рівня безробіття необхідно мати інформацію про кількість працездатних (економічно активне населення), зайнятих і безробітних. Працездатні (робоча сила) — сумарна кількість зайнятих і безробітних. Зайняті — особи, які виконують оплачувану роботу або мають роботу, але тимчасово її не виконують через хворобу, відпустку чи страйк. Безробітні — ті, хто не має роботи, але активно її шукає і готовий працювати.
Рівень безробіття визначають за формулою:
де и' — рівень безробіття; и — кількість безробітних; Ь — кількість працездатних.
Визначення рівня безробіття має практичне значення, оскільки на основі розрахунків можна оцінити ступінь відхилення фактичного (дійсного, того, що справді існує) рівня безробіття від природного (існує тому, що в економіці не може бути стовідсоткової зайнятості).
Перебування певної кількості економічно активного населення поза роботою зумовлене такими причинами:
— пошук умов для кращої реалізації власних здібностей, можливостей кар'єрного просування або поява інших життєвих пріоритетів. Безробіття, яке виникає у зв'язку з пошуком кращої роботи, називають фрикційним;
— втрата певною кількістю людей роботи у зв'язку зі змінами у техніці і технології виробництва, під час яких виникає попит на нові професії й види діяльності, знижується на існуючі. Спричинений цими змінами вид безробіття називають структурним.
» следующая страница »
1 ... 332 333 334 335 336 337338 339 340 341 342 ... 452