Капіталістичні витрати виробництва — витрати (авансування) грошових коштів на придбання засобів виробництва і робочої сили як елементів продуктивного капіталу.
Якщо позначити капіталістичні витрати виробництва через К, то К = С + V, тобто вони дорівнюють сумі постійного і змінного капіталу, витраченого на виробництво товару. Капіталістичні витрати виробництва менші за дійсні витрати виробництва (вартості) товару на величину додаткової вартості, яку створює додаткова праця найманих працівників і яку безкоштовно присвоює підпри- ємець-капіталіст.
Диференціація витрат виробництва на дійсні витрати виробництва і капіталістичні випливає з марксистської концепції витрат виробництва, згідно з якою представлена додатковою вартістю частина вартості товару власнику капіталу нічого не коштує. Саме на цій основі було обґрунтовано категорію «капіталістичні
витрати виробництва», яка відображає специфічний характер капіталістичної форми товарного виробництва. Як зазначалося, капіталістичні витрати виробництва менші від вартості товару на величину додаткової вартості. Тому якщо суспільна вартість товару: Ж = С + V + т, то капіталістичні витрати виробництва: К = = (С + V). Вони є собівартістю (вартістю для підприємця, фірми) виробленого товару.
Капіталістичні витрати виробництва не стосуються процесу створення вартості товару, а тому і процесу самозростання (збільшення) авансованого капіталу, тобто створення додаткової вартості, хоч на поверхні економічних процесів вони сприймаються як складова процесу виробництва. За своєю суттю капіталістичні витрати виробництва передують процесу виробництва, є необхідною його умовою, а не самим процесом виробництва.
Зміни у витратах на придбання елементів постійного і змінного капіталу також безпосередньо не пов'язані з процесом створення та самозростання вартості. Наприклад, витрати виробництва дорівнюють 1000 грошових одиниць (гр. од.). З них 800 гр. од. використані на придбання засобів виробництва і 200 гр. од. — на придбання робочої сили. За органічної будови капіталу 4 : 1 і норми додаткової вартості у 100 % вартість товарів (Ж) дорівнюватиме 800С + 200V+ 200т = 1200. Якщо внаслідок певних обставин ціна на засоби виробництва підвищиться до 1200 гр. од. (на 400 гр. од.), то вартість товару (Ж) збільшиться на таку саму суму 1200С + + 200 V + 200т = 1600. Якщо ціна на засоби виробництва зменшиться, то зменшаться не тільки витрати, а й вартість товару. Це зумовлено тим, що використаний постійний капітал тільки переносить на товар свою вартість. Ідеться про те, що уречевлена праця постає як складова частина вартості товару, але вона не створюється в процесі його виробництва, оскільки існувала раніше як складова частина авансованого капіталу.
Зовсім інші процеси відбуваються з другою складовою капіталістичних витрат виробництва — змінним капіталом, який витрачається на придбання робочої сили і втілюється у предметах особистого споживання найманих працівників. Він перебуває поза процесом виробництва і тому не переносить свою вартість на створюваний продукт. У процесі виробництва функціонує не сам змінний капітал, а жива праця найманих працівників, яка створює нову вартість. У вищерозглянутому прикладі вона становить 400 гр. од. ( 200 V + 200т). Еквівалентна вартості (ціні) робочої сили частина новоствореної вартості, яка спрямовується на відшкодування (заміщення) авансованого змінного капіталу, дорівнює 200 гр. од. Авансована на придбання робочої сили капітальна вартість не задіюється у процес виробництва і тому не впливає на утворення нової вартості: на етапі авансування капіталу оплата робочої сили фігурує як її вартість, але в процесі виробництва робоча сила постає як жива праця, що створює нову вартість.
Якщо ціна робочої сили збільшується, наприклад, на 100 гр. од., то збільшуються до 1100 гр. од. і витрати виробництва, але вартість продукту (Ж) залишається незмінною 800С + 300К+ 100т = = 1200.
» следующая страница »
1 ... 146 147 148 149 150 151152 153 154 155 156 ... 452