Податковий менеджмент

Генетичні дані, закладені в природу менеджера, ефективні, якщо створені сприятливі умови для їх розвитку.

Менеджерові необхідні професійні знання, інтуїція, уява, здатність концептуального подання проблеми. Освічений менед­жер легше й швидше опанує мистецтвом управління.

Якою є модель сучасного менеджера? Це прямокутник зі сто­ронами, одна з яких виражає волю, а друга - інтелект. Рівнодіючої між векторами W і I є мета діяльності менеджера. Масштабність мети вимагає відповідної масштабності волі й інтелекту. Для рі­шення великих проблем запрошуються досвідчені топменеджери. Збереження гармонійних пропорцій між векторами W і I є най­важливішою умовою успіх менеджера.

Перевага вольових елементів у діяльності менеджера приво­дить до помилок, обумовленим прийняттям необґрунтованих рі­шень. Перевага інтелектуального вектора у формуванні рішення прирікає менеджера на бездіяльність.

с

Рис. 1.4. Модель менеджера W - воля; І - інтелект; С - мета діяльності

Така модель створюється з ідеальних елементів і комбінацій з чіткою орієнтацією на діловий успіх. Модельований портрет лі­дера може включати такі елементи: оптимізм; організаторський талант; ініціативність, реалізована активністю; раціоналізм; до­питливість; одержимість; почуття відповідальності за свої дії та вчинки тощо.

Більш лаконічний портрет менеджера може бути представ­лений геометричною фігурою - прямокутником, одна сторона якого відображає інтелект, а друга - волю (рис. 1.4). Позитивний результат такої моделі досягається при оптимальному сполученні волі й інтелекту. Так, в екстремальних ситуаціях у діях лідера мо­же переважати воля, у спокійних - інтелект, у період перебудови й реформ - гармонія елементів цієї моделі.

Модель лідера характеризується обмеженістю. Обмеженість може бути переборена набором якостей і атрибутів, що відобра­жають більш глибокою гамою особливості цієї професії:

1)     концептуальність сприйняття - здатність уявляти собі фір­му в цілому й роль окремих її елементів у вирішенні завдань, тобто мати системне уявлення про об’єкт управління;

2)     оперативність - здатність віднайти пріоритетне, найбільш ефективне розв’язання проблеми;

3)     аналітичний склад мислення - дозволяє функцію управ­ління доповнювати науковим обґрунтуванням;

4)     комунікаційність - уміння знаходити однодумців у ко­манді;

5)     комунікабельність - уміння підтримувати товариські сто­сунки з оточенням;

6)     пізнавальний характер виконання функцій як процес без­перервного самонавчання.

У результаті досліджень і пошуку особливостей ділових і осо- бистісних якостей формується модель сучасного менеджера, що характеризується такими рисами:

а)   світоглядні - переконаність, інтуїтивність тощо;

б)  управлінські - здатність очолити команду й керувати її діяльністю;

в)   технологічні й техніко-економічні - знання технології й умін­ня визначити ефективність її використання;

г)   інноваційні - володіння почуттям нового;

д)   психологічні - поєднання вольових і емоційних якостей;

е)  моральні - чесність, справедливість, великодушність.

Багато хто з менеджерів орієнтовані на процес діяльності, а не кінцеву мету, тобто на корисність дії, а не на результат. Вони вважають за більш доцільне:

•                     правильно робити справи замість того, щоб робити пра­вильні справи;

•                     вирішувати проблеми замість того, щоб створювати твор­чі альтернативи;

•                     зберігати кошти замість того, щоб оптимізувати вико­ристання коштів;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22  ... 224