Підприємництво в умовах ринку

Степінь неформального управління

Установка на оптимізм і впевненість

Програмно-цільові підходи

Інтеграція

Інтеграція по цінностям професіоналізму

Оцінки наслідків рішень і альтернатив

Диверсифікація управління

Ініціативність

Своєчасність рішень (фактор часу)

Степінь централізації, система ситуаційного реагування

Корпоративність

Критерії якості рішень

Стиль

управління

______ Професіональна довіра        

________ Цілепокладення         

Чітка, але антибюрократична організація Мотивація ініціативи і самоорганізації

_______ Селекція персоналу         

_____ Дослідження альтернатив       

Рис. 8.3 Антикризове управління: вимоги до системи, механізму і процесу

Система антикризового управління повинна мати особливі властивості. Головними із них являються:

□    гнучкість і адаптивність;

□    схильність до посилення неформального управління, мотивація ентузіазму, терпіння, впевненість;

□    диверсифікація управління, пошук найбільш сприятливих типологічних при знаків ефективного управління у складних ситуаціях;

□    зниження централізму для забезпечення своєчасного ситуаційного реагування на проблеми, що виникають;

□    посилення інтеграційних процесів, які дозволяють концентрувати зусилля і більш ефективно використовувати потенціал компетенції.

Антикризове управління має особливості в частині його процесів і технологій. Головними із них є:

□    мобільність і динамічність у використанні ресурсів, проведенні змін,

□   реалізації інноваційних програм;

-                      здійснення програмно-цільових підходів у технологіях розробки і реалізації управлінських рішень;

□    підвищена чутливість до фактора часу в процесах управління, втілення сучасних дій по динаміці ситуацій;

□    посилена увага до попередніх і подальших оцінок управлінських рішень і вибору альтернатив поведінки і діяльності;

□    використання антикризового критерію якості рішень при їх розробці і реалізації.

В механізмі антикризового управління повинні віддаватись:

□    мотивації, яка орієнтована на антикризові заходи, економії ресурсів, недопущення помилок, обережності, глибокому аналізу ситуацій, професіоналізму тощо;

□    настановам на оптимізм і впевненість, соціально-психологічну стабільність діяльності;

□    інтеграція по цінностям професіоналізму;

□    ініціативність у вирішенні проблем і пошуку найкращих варіантів розвитку;

□    корпоративності, пошуку і підтримці інновацій.

Все це в сукупності повинне знайти відображення в стилі управління, який потрібно розуміти не тільки як характеристику діяльності менеджера, але і як узагальнену характеристику всього управління. Стиль антикризового управління повинен характеризуватись: професіональною довірою, ціле покладенням, антибюрократичністю, дослідницьким підходом, самоорганізацією, прийняттям відповідальності.

Головна задача антикризового управління - вироблення найменш ризикових управлінських рішень, які дозволили б досягнути поставленої цілі і результату з мінімумом додаткових засобів і при мінімальних негативних наслідках.

Менеджмент антикризових ситуацій складається із наступних етапів [98,с.34] :

□    діагностування і оцінка параметрів кризи;

□       розробка концепцій подолання кризи, яка націлена на планування стратегічних і оперативних заходів;

 

« Содержание


 ...  263  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я