Підприємництво в умовах ринку

□   реалізація прийнятої концепції по виходу із кризової ситуації;

□    постійний моніторинг зовнішніх і внутрішніх факторів.

Діагностування передбачає:

-           підвищену увагу при моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища з метою раннього виявлення ознак кризової ситуації;

-           виявлення відхилень параметрів ситуації від норми, виявлення слабких сигналів, оцінювання ймовірних при знаків загрози кризи;

-           встановлення причинно-наслідкових зв’язків і прогнозування можливих напрямків розвитку кризи, масштабів потенціальних втрат;

-           визначення і оцінювання факторів, які впливають на розвиток кризової ситуації, вияснення їх зв’язків і взаємозалежностей;

-            створення необхідних зворотних зв’язків для відслідковування стану і розвитку кризового явища.

Результати діагностування рекомендується оформити у вигляді аналітичної записки, довідки, прогнозу чи рекомендацій. На наступному етапі ці матеріали можуть використовуватись в якості базових даних для вироблення стратегії подолання кризи.

Нижче вказані етапи розробки концепції подолання кризи [98,с.35]:

-                    ознайомлення зі стратегічним планом розвитку підприємства - для уточнення цілей і задач антикризового управління;

-                    налагодження міжрегіональних відносин групи антикризового управління;

-                   забезпечення отримання додаткової інформації учасниками групи антикризового управління;

-               висунення версій і гіпотез про шляхи подолання кризи;

-              розробка чи уточнення реалістичних планів подолання кризи;

-                    покращення стиля розгляду проблем і прийняття управлінських рішень;

-                   підготовка альтернативних (запасних) варіантів планів подолання кризи і оцінка ризику кожного варіанту.

Результати цього етапу оформляються у вигляді ситуаційних планів чи сценаріїв. Для виконання цих робіт дуже важливо вміти використовувати сучасні методи управління.

Реалізація прийнятої концепції охоплює [98, с.37]:

-                                 розробка механізму концепції відхилень при виході із ладу одного

із елементів системи, що і привело до кризової ситуації;

-               уточнення моделі управління у випадку необхідності;

-                    проектування і створення нової, більш сучасної системи управління;

-               налагодження роботи групи антикризового управління;

-                   організація неперервного контролю і оцінки виконання антикризових заходів;

-              розробка методів мотивації персоналу.

Антикризове управління так як і будь-яке інше може бути малоефективним і більш ефективним. Ефективність антикризового управління характеризується ступенем досягнення цілей пом'якшення, локалізації чи позитивного використання кризи із співставленні із затраченими на це ресурсами. Важко оцінити таку ефективність в точних розрахункових показниках, але побачити її можна при аналізі і загальній оцінці управління, його успішності чи прорахунків.

 

« Содержание


 ...  264  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я