Комерційні поправки
З найпоширеніших комерційних поправок у практиці міжнародної торгівлі можна назвати такі:
Приведення до єдиних умов поставки
Імпортні ціни приводяться до умов поставки „франко-кордон” або „СІФ порт” країни-покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки „франко- кордон” або „ФОБ порт” країни-продавця. Дані про вартість фрахту та страхування беруться зі спеціальних даних транспортно-експедиторських організацій. Практика зовнішньої торгівлі показує, що при нормальній кон‘юнктурі ринку транспортних засобів розрахункова вартість фрахту на страхування не перевищує 12-15%. Під час розрахунків залежності між умовами ФОБ і СІФ застосовується така формула:
Цсіф=(Цфоб+ Ф)А,
де ЦСІФ і ЦФОБ - ціни на продукцію з врахуванням транспортування на умовах СІФ і ФОБ;
Ф - вартість фрахту (перевезення від порту відправлення до порту призначення);
А - ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом.
При перевезенні машин і обладнання вартість фрахту визначається як сумарна вартість фрахту всіх вантажних місць.
Поправка на вторгування
Як зазначалось, ціна пропозиції завжди вища, ніж кінцева ціна. У практиці зовнішньої торгівлі поправки на вторгування можуть доходити до 2025%. Обґрунтованість оцінки величини цієї поправки залежить від якості конкурентного матеріалу та вміння з ним працювати, від знання конкретного постачальника на ринку і т.д. Як правило, з прейскурантних цін йдуть великі знижки (до 40%), із цін пропозицій - менш значні, при використанні цін конкурентів поправка на вторгування переважно не враховується.
Поправки на умови платежу
У контракті можуть бути передбачені різні умови платежу: готівкою, чеком, переказом, з акредитиву, інкасо, в аванс (повністю чи частково), у кредит із розстрочкою платежу. Поправка на умови платежу розраховується по відношенню до базисної ціни на дату укладання контракту, розрахованої за конкурентним матеріалом. Потрібно визначити, якою буде ціна готівкою на дату укладання контракту з урахуванням узгодження умов платежу. Інакше кажучи, покупець повинен повністю відшкодувати у ціні будь-які пільги, надані продавцем, включаючи витрати від одночасно вилучених з обороту фінансових засобів продавця. У ряді методик розрахунку цін, ціна з розстрочкою визначається за формулою:
Цк=Цб(1 +К)Т,
де Цк - ціна на дату фактичних розрахунків;
Цб - ціна на початок періоду розстрочки;
К - банківський процент за кредит, взятий продавцем;
Т - період розстрочки.
На рівень фіксованих у контракті цін можуть суттєво впливати різні види знижок, які застосовуються у міжнародній торговій практиці. Загалом їх понад 20 видів, але найпоширенішими є такі:
- загальна (проста) чи одночасна знижка, що надається до прейскурантної чи довідкової ціни товару, складає 20-30% при угодах на стандартні види машин і обладнання і 2-5% при поставках промислової сировини. При купівлі товару за готівку знижка надається у розмірі 2-3%. Складна знижка - це сума простих знижок;
- знижка за оборот (бонусна) встановлюється за певною шкалою залежно від досягнутого обороту протягом узгодженого сторонами терміну (звичайно одного року). Вона має заохочувальний характер і надається продавцем свому постійному (оптовому) покупцеві на основі спеціальних бонусних угод, але в контракті не вказується. На деякі види машин і обладнання бонусна знижка досягає 15-30%, на сировинні та сільськогосподарські товари - 1-2%. У торгівлі сировинними та продовольчими товарами використовуються надбавки за підвищену якість (боніфакція) та знижки за понижену якість (рефакція);
- знижка за кількість чи серійність за умови купівлі заздалегідь визначеної зростаючої кількості товару (величина знижки залежить від характеру вторговування);
» следующая страница »
1 ... 243 244 245 246 247 248249 250 251 252 253 ... 433