Ринок цінних паперів Південної Кореї працює під наглядом таких міністерств та відомств: Міністерство фінансів та економіки, Комісія з цінних паперів та фондової біржі, Рада з нагляду за цінними паперами, Корейська фондова біржа, Корейська комп’ютерна корпорація з цінних паперів, інвестиційно-трастові компанії, Корейський депозитарій цінних паперів, Корейська фінансова корпорація з цінних паперів, Консультаційні компанії по інвестиціях у цінні папери.
Коли корпорація має наміри розпочати діяльність на фондовому ринку, вона повинна подати заяву та зареєструватися в Міністерстві фінансів та економіки, яке розглядає фінансовий стан, дохідність, кваліфікацію персоналу емітента. На ринку цінних паперів компанії з цінними паперами здійснюють комерційні (торгівля за свій особистий рахунок та ризик), брокерські та андерайтингові операції. Торгівля на Корейській фондовій біржі обмежена та здійснюється лише членами біржі.
Поступовий розвиток глобальних економічних процесів, прогрес комп’ютерних технологій та телекомунікацій призвели до інтернаціоналізації цінних паперів. Водночас зростання чисельності корпорації у Південній Кореї, які пропонують свої цінні папери, та інвесторів, дозволило накопичити значний досвід зарубіжних емітентів у здійсненні випусків різноманітних цінних паперів і спонукало основних емітентів розпочати розміщення не тільки на внутрішньому ринку капіталу своєї країни, а також через фінансові центри по всьому світу.
Корейський досвід інтернаціоналізації ринку цінних паперів являє собою найкращий приклад ефективних кроків щодо диверсифікації джерел надходження іноземного капіталу та наближення до світових тенденцій розвитку фондового ринку, що знайшло визнання міжнародних фінансових організацій.
Канада. Державно-правове регулювання ринку цінних паперів Канади здійснюється, головним чином, на рівні провінцій цієї країни.
В Канаді не існує федерального законодавства про фондовий ринок. Нормативно-правові акти, які називаються “Національною політикою”, приймаються не федеральним державним органом, а являють собою угоду між комісіями з цінних паперів провінцій Канади. Також в кожній провінції існує своє законодавство, яке регулює ринок цінних паперів. Так, згідно з Законом “Про цінні папери” (1989р.) в Онтаріо, комісія по цінним паперам є виконавчий орган - Директор. Комісія по цінним паперам може здійснювати реєстрацію відкритих випусків цінних паперів, призначати перевірки фінансового стану учасників ринку цінних паперів, проводиться реєстрацію фондових бірж і їх учасників [89].
Інформацію про основні моделі корпоративного управління зведемо в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4
Характеристика основних світових моделей корпоративного управління
|
Елементи |
Моделі корпоративного управління |
||
|
Англо-американська |
Німецька |
Японська |
|
|
Ключові учасники |
керуючі, директори, акціонери, інвестори |
банки і корпоративні акціонери |
керуючі, банки, кейрецу, уряд |
|
Акціонери |
переважна більшість інституційних інвесторів |
банки, інституційні та іноземні інвестори |
банки, поступово збільшується частка інституційних інвесторів |
|
Правління корпорації |
рада директорів |
двопалатне правління: спостережна рада і виконавча рада |
рада директорів |
|
Законодавча база |
взаємовідносини учасників корпорації регулюються збіркою законів і правил на федеральному рівні та законодавством штатів |
федеральне законодавство
» следующая страница » |