Внаслідок коливань у перевагах, які споживачі (покупці) надають екологічним якостям продукції, на підприємствах змінюється рівень продажу. Зростають витрати підприємств на задоволення певних вимог до якості продукції, поліпшення її екологічних властивостей.
В умовах світової конкуренції якість продукції все більше набуває основної функції. Виробник мусить піклуватись про наявність
41
попиту на власну продукцію, причому основною умовою її конкурентоспроможності є поліпшення її якості, яка досягається лише при високому рівні організації виробництва, його технічного оснащення.
Якість являє собою систему виробництва продукції, робіт чи послуг, що забезпечує стабільний імідж підприємства [84, с.99].
В умовах сучасної світової екологічної кризи набуває великої актуальності проблема обов’язкової екологічної сертифікації. На сьогодні екологічний сертифікат виступає визначальним чинником конкурентоспроможності багатьох видів продукції.
“Екологічна сертифікація виступає одним із нових видів сертифікації і спрямована, насамперед, на те, щоб стимулювати виробників до впровадження нових технологічних процесів та розробки товарів, які будуть найбільш мінімально забруднювати довкілля і створять для споживачів гарантію безпеки продукції для життя, здоров’я та майна громадян” [111, с.162].
Введення системи екологічної сертифікації покликане реалізувати вимоги законодавства в галузі охорони навколишнього середовища в процесі господарської діяльності, запровадити екологічно безпечні виробництва та технологічні процеси, додержуватися вимог екологічної безпеки та запобігати забрудненню навколишнього природного середовища.
У процесі розробки підходів до створення та зміцнення спільного європейського ринку Європейське Співтовариство прагне створити жорстку систему екологічного законодавства та контролю за виконанням його вимог. Основними етапами здійснення екологічної сертифікації є екологічний аудит та екологічний консалтинг.
Одним з лідерів апробації нових ринкових інструментів екологічного менеджменту є Великобританія, де 1990 року прийняли стандарт “Екологічний акт” (Environmental Act), після чого в 1992 році з’явився Стандарт у сфері систем екологічного менеджменту BS 7750 (Specification for Environmental Management System), який був підготовлений Британським інститутом Стандартизації відповідно до запитів Британської Конфедерації Промисловості. Пізніше до Великобританії приєднались інші держави, а сам стандарт слугував основою для підготовки міжнародних документів. BS 7750 включає в себе опис процедури аудування та відображає вимоги до аудиторського плану.
У березні 1992 року для Європейського Співтовариства були розроблені “Вимоги до екоаудування” з метою створення стимулів використання прийомів та методів екологічного аудування для оцінки діяльності підприємств. Вимоги були підготовлені відповідно до програми екологічних дій, заснованої на висновках та рекомендаціях доповіді Гру Брундтланд “Наше спільне майбутнє” (1987р.) та “Хартії
42
бізнесу з метою сталого розвитку” (Міжнародна торгово-промислова палата, 1991р.).
У 1993 році були цілком узгоджені та опубліковані вимоги до створення Схеми екологічного менеджменту та аудування (Eco-management and audit scheme or EMAS), після чого підприємства отримали можливість бути сертифікованими відповідно до EMAS з 1995 року.
Зазначимо, що основою філософії екологічного менеджменту в розвинутих країнах світу виступає система якості (TQM), спрямована на ефективне отримання високоякісних продукції та послуг (через весь життєвий цикл — від сировини через виробництво до життя власне продукції та остаточного розміщення відходів).
Однією з найбільш значних міжнародних екологічних ініціатив є поява серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах (ISO 14000). Рішення про розробку ISO 14000 є результатом Уругвайського раунду переговорів з Всесвітньої торговельної угоди та зустрічі на вищому рівні з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро 1992 року. Стандарти IS0 14000 розроблялися Технічним комітетом 207 (TC 207) Міжнародної Організації Стандартизації (ISO) з урахуванням міжнародних стандартів по системах менеджменту якості продукції (ISO 9000), відповідно до яких сертифіковано більше 70000 підприємств світу. Система стандартів забезпечує зменшення несприятливого впливу на навколишнє середовище і людину на трьох рівнях: організаційному (поліпшення екологічної поведінки корпорацій), національному (створення істотних доповнень до нормативної бази та вдосконалення державної економічної політики), міжнародному (поліпшення умов міжнародної торгівлі).
» следующая страница »
1 ... 21 22 23 24 25 2627 28 29 30 31 ... 148