Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

Оцінка одиниці споживчої вартості за ступенем задоволення певної потреби, врешті-решт, і характеризує її якість. Оскільки потреба в даних виробах надто різноманітна, то ці вироби будуть по- різному оцінюватись споживачем, тобто мати різну якість. Тому, коли ми говоримо про якість виробів, то маємо на увазі певні умови її споживання. Це, звичайно, не означає забезпечення якості в її технічному розумінні як визначеності властивостей речі. Але з економічного погляду важливо ще знати, наскільки ці властивості відповідають потребі. Таким чином, якість продукції пов’язана зі ступенем задоволення конкретної потреби тим чи іншим видом виробу. Під якістю продукції слід розуміти ступінь задоволення цим виробом конкретної потреби. Основним моментом в цьому визна­ченні є вимога, щоб якість оцінювалась тільки у зв’язку із заданою конкретною потребою.

До економічного аспекту якості виробів належить також розгляд співвідношення між категоріями “корисність” виробів і їх “вартість”. Корисність відбиває ступінь задоволення суспільної потреби, тобто споживчу вартість у суспільному масштабі. Безумовно, на величину корисності впливає якість виробів, але з цього не випливає, що вироби вищої якості мусять мати і більшу корисність. Величина корисності, крім якості, залежить і від затрат на виробництво та споживання виробів (так званої ціни спо­живання). Отже, корисність виробу, який має вищу якість, але потребує більших затрат, може для суспільства взагалі і для конкретного споживача, зокрема, виявитися меншою, ніж виробу з нижчою якістю, але виготовленого з меншими затратами.

Співвідношення між категоріями “корисність” і “вартість”, яке є вирішальним у конкурентоспроможності продукції, набагато складніше. Воно зумовлене взаємозв’язками між категоріями “технічний рівень” — “якість” — “корисність” — “економічна ефективність” — “ціна продажу” — “ціна використання” (останні дві в сумі становлять “ціну споживання”). Ці взаємозв’язки можуть відбуватися в будь-яких напрямах — прямих і зворотніх [81]:

ТР_ВЦ -*я4—Крс Ц-* е| | <->ц || --Ксп .

Умовні позначення:

ТР_в — технічний рівень продукції;

Як — якість продукції;

Крс — корисність продукції;

Е — сумарний економічний ефект підвищення ТР_в (або Як) продукції;

Ц — ціна продажу продукції;

Ц — підвищення або зниження показника, що характеризує відповідну категорію;

Ксп — конкурентоспроможність продукції.

Взаємозв’язки між категоріями, які зумовлюють конкуренто­спроможність продукції, можуть бути збіжними (М або М) і

протилежними ^| або |«->|) , тобто комбінуватися між собою у будь- якому співвідношенні. Завдяки цим комбінаціям зв’язки між елементами системи (Ксп, ТР_в , Як і т.д.) набагато складніші, і це значно ускладнює всю систему.

На конкурентоспроможність продукції останнім часом все більше впливає можливість виробника постачати споживачу продукцію раніше від своїх конкурентів і забезпечувати краще обслуговування, сервіс. Вироби можуть виявитися конкурентоздатними і випадково. Така ситуація, зазвичай, виникає в умовах малого бізнесу. Крупні ж компанії вже давно не розраховують на випадкову конкуренто­спроможність своєї продукції. Вони ретельно займаються вивченням сегментів ринку, потреб і можливостей споживачів (покупців), проводять маркетингові дослідження. Якщо, припустимо, товаро­виробнику пощастило, і його продукцію визнано конкуренто­спроможною, то йому, по-перше, слід виявити причини, які обумовили такий випадок, а по-друге, встигнути вжити заходів щодо збереження свого становища.

І ще одна теза, яка характеризує економічний аспект якості виробів і від розуміння якої значною мірою залежить вирішення питання про конкурентоспроможність продукції: краще — це завжди (або майже завжди) більше. Ця теза сприймається переважно як аксіома, але ми вважаємо за доцільне довести це.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29  ... 148