Головне управління організовує систему маркетингу у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів його переробки, сприяє інформуванню товаровиробників усіх форм власності з цих питань, створенню умов для реалізації продукції через ринкову інфраструктуру, відновленню традиційних і освоєнню нових ринків збуту. Про доцільність застосування маркетингу йдеться в Положенні про Головне управління землеробства і маркетингу продукції рослинництва Мінагропрому України, в Положенні про Головне управління виробництва і маркетингу продукції тваринництва з державною племінною інспекцією Мінагропрому України. У вирішенні питань маркетингу зацікавлені й інші структурні підрозділи Міністерства.
В умовах становлення ринкових економічних відносин держава застосовує різні правові форми закупівель сільськогосподарської продукції. При цьому особливою ланкою на ринку сільськогосподарської продукції є хлібозаготівельні підприємства. Нині в нашій країні немає розгалуженої територіальної системи підприємств, які б мали власні елеватори. Це пов’язує нові сільськогосподарські структури народного господарства України з колишньою державною системою хлібозаготівель. Адже ще й досі існує стала система господарських зв’язків між виробником та, наприклад, елеватором, що склався протягом багатьох десятиліть.
При використанні невласних елеваторів у кожного сільськогосподарського господарства виникає проблема вибору конкретного підприємства, яке б надало йому послуги по зберіганню виробленої ним продукції. Але при цьому постає проблема — кого обрати: того, що найближче, або того, в кого ціни на послуги є найбільш привабливими? На жаль, нині виграє більше територіально-ближнє підприємство, оскільки тут вступає в дію такий фактор, як вартість палива, яке необхідно витратити на перевезення виробленої продукції. Всі ці фактори негативно позначаються на ціні виробленої сільськогосподарської та похідної від неї продукції.
Державні закупівлі сільськогосподарської продукції мають на меті згідно зі ст. 1 Закону України «Про поставки продукції для державних потреб»: розв’язання соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету України [6]. У ВДСДС с. Агрономічне державні закупівлі відсутні.
Іншою ланкою ринку сільськогосподарської продукції є біржі. Їх діяльність в Україні регламентується Законом України «Про товарну біржу». Згідно ст.1 вона діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні рахунки в банках. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до чинного законодавства України, статуту біржі та правил біржової торгівлі.
Існують два типи біржових угод реалізації сільськогосподарської продукції:
1. Угоди з реальним товаром (спотові, форвардні, бартерні);
2. Угоди без реального товару (ф’ючерсні, опціонні).
Загалом біржова торгівля є одним з тих ринкових інструментів, завдяки якому економіка кожної країни взагалі, а конкретні суб’єкти підприємницької діяльності, зокрема, отримують інвестиційні кошти, що збільшують національний добробут та соціально-політичну ситуацію в будь-якій країні з ринковою економікою [4].
Велике значення для регламентації рекламної діяльності має Закон України «Про рекламу». Він регламентує різні аспекти рекламної діяльності, зокрема, дозволяє використовувати рекламу на телебаченні, радіо, зовнішню рекламу, в засобах масової інформації тощо.
» следующая страница »
1 ... 65 66 67 68 69 7071 72 73 74 75 ... 111