Основи менеджменту. Практикум

Як і Маслоу, Альфред розглядав потреби в рамках ієрархії, од­нак на відміну від нього він вважав можливим перехід від одного рівня до іншого в різних напрямках. Наприклад, при неможливості задовольнити потреби вищого рівня людина повертається до ниж­чого і активізує свою діяльність тут, що створює додаткові можливості для мотивації.

Ще однією концепцією в рамках змістового підходу до мотивації є двофакторна модель Ф. Герцберга, яка була розроблена ним у другій половині 1950-х років. Автор показав, що мотивацією на практиці служить не тільки задоволення, але й незадоволення тих чи інших потреб. Причому наростання однієї і спад другої є самостійними процесами, а тому фактори, які впливають на одну з них, не обов’язково впливають на іншу.

Виходячи зі своєї моделі, Герцберг запропонував свого роду дві «шкали», на одній з яких зміну стану потреби можна побачити від задоволення до повної відсутності задоволення, а на другій - від незадоволення до повної відсутності незадоволення. Самі потре­би Герцберг розбив на дві групи: мотиваційні (визнання, успіх, творче зростання, просування по службі) і на «гігієнічні», які пов’язані з умовами праці (заробітна плата, винагорода, стан внутрішнього середовища).

Герцберг показав, що присутність мотиваційних факторів має значний стимулюючий вплив на результати, але при задоволенні відповідних потреб цей вплив зникає. У той же час відсутність задоволення цих потреб демотивуючим моментом не стає. Відсутність «гігієнічних» потреб або їх недостатній розвиток вик­ликає у людей значне незадоволення роботою і різко знижує сти­мули до активної діяльності. Присутність їх означає задоволення, оскільки цим лише створюються передумови для мотивації. Та­ким чином, Герцберг зробив, на перший погляд, парадоксальний висновок, що заробітна плата не відноситься до мотивуючих факторів.

Оскільки «гігієнічні» фактори не мотивують працівників, а тільки запобігають появі у них відчуття незадоволення своєю діяльністю та її умовами, для стимулювання трудових зусиль необхідне включення ще й мотиваційних факторів. Керівник спо­

чатку повинен зняти невдоволеність працівників у чомусь, а вже потім домагатися задовольнити ці потреби.

Хоч Г ерцберг та інші послідовники даної концепції зробили важ­ливий внесок у розуміння мотивації та її факторів, вони не врахо­вували багатьох обставин, необхідних, щоб пояснити її механізм,

і, в першу чергу, - поведінкових аспектів і параметрів зовнішнього середовища. Цей недолік у тій або іншій мірі було виправлено ав­торами процесійного підходу.

3.   Прецесійний підхід до мотивації

Згідно з процесійним підходом до мотивації, поведінка особистості визначається не тільки її потребами, але й відчуттям ситуації, очікуваннями, які пов'язані з нею, оцінкою своїх мож­ливостей і наслідків вибраного типу поведінки. В результаті лю­дина приймає рішення про активні дії або бездіяльність.

У рамках процесійного підходу до мотивації перш за все необхідно виділити теорію очікувань В. Врума, який вважав, що крім усвідомлених потреб, людиною керує надія на справедливу винагороду. В своїй концепції Врум та його послідовники Л. Пор­тер і Е. Лоулер намагалися пояснити, чому людина робить той чи інший вибір, стикаючись з кількома можливостями, і скільки вона готова витратити зусиль для досягнення результату. При цьому сам результат розглядався ними з двох боків: як продукт діяльності людей і як наслідок, пов’язаний з його отриманням (різноманітні форми винагороди або покарання).

Ступінь бажання, привабливості, пріоритетності для людини конкретного результату в межах цієї концепції отримала назву валентності. Якщо результат мав цінність, то валентність пози­тивна, якщо відношення до нього негативне - валентність нега­тивна, якщо ж байдуже - нульова. При цьому валентність загаль­ного результату є рівнодійною всіх результатів. Вона досить суб'єктивна, тому для різних людей неоднакова. Це дуже добре видно на прикладі заробітної плати, ту чи іншу величину якої одні вважають негідною себе і не згоджуються заради її отримання працювати, а інші готові працювати не покладаючи рук.

 

« Содержание


 ...  91  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я